Сумнівів, що Чернігів – давнє й історичне місто, ніхто не має. Однак точної дати його заснування фахівці зазвичай не називають. Хіба що доводиться чути про 1300 років. Між тим, чимало дослідників розповідають, що ця цифра умовна та штучна. Тож скільки років Чернігову насправді? Розпитували про це місцевих істориків.
Історик Олександр Бондар переконаний, що це питання без однозначної відповіді.
«Суть у тому, що вважати містом. Цим питанням можна займатися десятиліттями і не знайти чіткої відповіді. Бо її немає. Процес створення міста розтягнений у часі на багато років.
Чернігів почав виникати як місто десь наприкінці ІХ – на початку Х століття, коли у населеного пункту з’явилося укріплення. У Європі великі міста теж виникають у ІХ, Х, ХІ століттях.
Просто перше поселення на території Чернігова існувало ще у VII столітті, принаймні на те вказують археологічні данні. Але я не можу сказати, що було у Чернігові у VІІІ столітті.
Є писемні данні, є археологічні. І вони не зовсім збігаються. Я більше довіряю археологічним, бо коли з’явилися перші стаціонарні укріплення, тоді можна називати населений пункт якимось протоміським центром», – у коментарі для ЧЕline зазначив історик.
За його словами, стовідсотковим містом Чернігів є із ХІ століття, коли в нього сформувався центр, з’явився Спаський собор та інші важливі споруди.
.
За даними історика Ярослава Волерта, День міста в Чернігові почали святкувати 1992 року з подачі істориків-археологів В.П. Коваленка та Б.О. Рибакова.
«Обидва, до речі, Почесні громадяни Чернігова, які тоді встановили планку в 1300 років (аби наше місто було не старшим за Київ, матір міст руських, якому «на око» як «старшому» стольному граду накинули 1500 років. По-друге, аж до року визначити вік міста неможливо з погляду археології. Археологи звикли вимірювати хоча б століттями, тисячоліттями, і то приблизно. Поняття «археологічна культура» з хронологічного погляду доволі умовне. Закладного каменю (дошки, капсули часу) при заснуванні міста з точною датою ніхто не залишив (або наразі ніхто з археологів не знайшов).
Точний рік, навіть десятиліття заснування Чернігова як міста, в сенсі торговельного, адміністративно-племінного, ремісничо-торговельного та військово-оборонного центру, визначити неможливо. Багато разів за весь проміжок історії людства поселення на місці Чернігова зникали, зливалися, знищувалися, розросталися та занепадали. Міф про згадку міста «Сернігів» в арабських та греко-візантійських джерелах/картах – підробка XIV–XVI століть. От і перша згадка про Чернігів у літописі під 907-м роком – це єдиний письмовий маркер, і то є сумнівним, зважаючи на те, що літописи писали на замовлення князів. Дехто з сучасних істориків ставить під сумнів і наявність князів Аскольда й Діра, походи князів Олега й Ігоря на Візантію… Тож виходить як у археологів: що глибше в час, то більше білих плям… Чернігів водночас і молодий, і стародавній, а вік – то не так уже й важливо, хіба що з Москвою мірятися датами. Головне: Чернігів – не «губернський хутір», а «українська Равенна», – зазначає фахівець.
–
