За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колаж з логотипом USAID на фоні ліків. Суспільне Чернігів
48-річний Борис (ім’я змінено на прохання героя, — ред.) живе на Чернігівщині. Чоловіку діагностували СНІДСНІД – синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи. у 2019 році. Відтоді він постійно приймає ліки, останні місяці отримував їх поштою, бо живе за 200 кілометрів від Чернігова. З початком повномасштабної війни з Росією препарати від ВІЛ-інфекціїВірус імунодефіциту люди́ни або ВІЛ (англ. human immunodeficiency virus, HIV) — два види вірусів роду лентивірусів родини ретровірусів), які уражають людину. для України купують іноземні донори. У тому числі – американська програма PEPFARНадзвичайна ініціатива Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД. Але з 24 січня 2025 року програми USAID та інших фондів США призупинені.
Коли й в яких обсягах робота відновиться поки точно не зрозуміло. Без ліків і належного лікування Борис і люди зі схожою стадією СНІДу ризикують померти впродовж кількох років після закінчення ліків. Крім того, зупинка терапії та тестувань загрожує новим спалахом епідемії та розповсюдженням стійких до лікування штамів ВІЛ.
Скільки ліків проти ВІЛ/СНІДу залишилося в Чернігівській області та як призупинення програм USAID впливає на пацієнтські організації, – далі у статті.
"Без ліків я проживу максимум рік"
На початку 2013 року Борис випадково зустрів у Чернігові товариша, який працював у ГО "ВЕДИС". Той запросив оглянути новий офіс, а вже всередині запропонував протестуватися на ВІЛ за допомогою експрес-тесту. Борис погодився заради жарту.
"Я прекрасно себе почував, багато займався спортом. Загалом, у мене все було прекрасно. І ось я такий весь здоровий та спортивний чую, що в мене є підозра на ВІЛ. Аби дізнатися точно, товариш порекомендував сходити в СНІД-центр і здати там розгорнутий аналіз. Я не вірив, але за кілька місяців звернувся туди. Результат звалив мене з ніг: ВІЛ-позитивний. Терапевт сказав, що судячи з мого стану, я інфікувався років п’ять тому. Тоді мені провели деякі додаткові обстеження, видали ліки і сказали приймати їх за графіком", – пригадує Борис.
ВІЛ-позитивний статус означає, що людина інфікована. Але вона може жити і не знати про це, вірус жодним чином не проявляється. Так може тривати 10 років. Якщо не приймати ліків, то ВІЛ прогресує і настає важка стадія – СНІД. Це хвороба, коли вірус руйнує імунітет. ВІЛ прикріплюється до клітин імунітету під назвою CD4. Він заражає їх і розмножується всередині імунної клітини. Згодом клітина руйнується, а з неї вивільняються інші клітини ВІЛ, які, так само, заражають здорові клітини імунітету.
Відтак захисні сили організму падають, людина починає хворіти на туберкульоз, гепатити, герпеси. Це називають опортуністичними інфекціями – такими, що спричинені мікроорганізмами, які зазвичай розвиваються у людей з ослабленою імунною системою, такі собі індикатори СНІДу. Зрештою, від цих інфекцій людина помирає. Підібрана антиретровірусна терапія блокує розмноження вірусу: вона бере клітини CD4 в оболонку. Це зупиняє розмноження вірусу і дозволяє клітинам імунітету відновитися.
У 2013-му для Бориса лікування було виснажливим і не до кінця зрозумілим. Від вечірньої пігулки ставало погано, порушувалася координація рухів. А зранку все минало і чоловік знову почувався добре.
"Чесно скажу, якоїсь миті я почав думати, що в мене немає ВІЛ. Була думка, може, це вони так кошти фондів відпрацьовують, що потребують клієнтів. А наприкінці літа я переїхав до Криму. Там згодом і припинив приймати ліки", – говорить чоловік.
У 2017 році самопочуття Бориса погіршилося. Він швидко втомлювався, постійно хотілося спати. Тоді чоловік замислився, що дійсно інфікований. У 2019-му він повернувся до Чернігова, пройшов обстеження, яке показало важку стадію хвороби – СНІД. Згодом виявилося, що в чоловіка вже є супутні захворювання – туберкульоз та гепатит C. З того часу чоловік постійно приймає антиретровірусну (АРВ) терапію. Туберкульоз та гепатит він вилікував.
"Поки було фінансування USAID, я отримував ліки безкоштовно поштою. Зараз живу в селі, за 200 кілометрів від Чернігова. Мені їхати за препаратами далеко, та й дорога непроста. Тепер доставка, мабуть, буде за мій рахунок. Але головне – невідомо, чи будуть ліки взагалі. У мене є запас до середини травня. Без терапії люди з такою стадією СНІДу, як у мене, помруть за період від шести до 12 місяців", – говорить Борис.
В Чернігівській області ліків проти ВІЛ-інфекції та СНІДу вистачить до літа
До 2022 року переважну більшість антиретровірусних препаратів купували за кошти державного бюджету. З початком повномасштабної війни їх постачає Глобальний фонд та Програма PEPFAR. В область вони надходять до "Центру протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та гепатитів". Сьогодні він є відокремленим структурним підрозділом обласної лікарні. Далі ліки розподіляють за запитами між різними закладами охорони здоров’я.
Ірина Тесленок. Facebook-сторінка медичного центру «100% життя» Чернігів"Сьогодні на диспансерному обліку в Чернігівській області перебуває 4 157 людей, із них – 200 дітей. Наш центр робить заявку на ліки і нам їх привозять. Ми ж розповсюджуємо їх по лікарнях, кабінетах довіри, видаємо пацієнтам. Сьогодні ми маємо запас ліків для людей з ВІЛ/СНІД до 1 червня 2025 року. Як буде далі, – не знаю", – розповідає директорка ВСП "Центр протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та гепатитів" Чернігівської обласної лікарні Ірина Тесленок.
За кошти USAID закуповували тест-системи на вірусні гепатити B, С, сифіліс та ВІЛ. Наразі тестів на ВІЛ в області залишилося до 1 квітня.
Ірина Тесленок каже, що ситуація зі СНІДом на Чернігівщині є надзвичайно складною. Всього в області діагноз СНІД мають 1 163 пацієнти. Показник поширеності СНІДу в Україні – 5,6 на 100 тисяч населення, в області ж він становить 122,5 на 100 тисяч людей. Також є проблема недостатнього тестування на ВІЛ та гепатити. Хоча ці тести входить до складу тринадцяти пакетів Програми медичних гарантій, але сімейні лікарі не часто використовують їх, стверджує Тесленок.
"Пігулки пригнічують розмноження вірусу. Через пів року людина вже не заразна: вірус у крові пригнічується настільки, що людина може навіть займатися сексом без презерватива. Без терапії ж люди з важкою стадією СНІДу помруть впродовж року, максимум – двох. Переривати терапію небезпечно як для людей з ВІЛ, так і хворим на СНІД. Вірус стає стійким до існуючих препаратів, тобто, ліки перестають діяти. Тоді потрібно підбирати іншу схему. Але це вже може бути непросто. Дуже сподіваюся, що перерв з постачанням ліків не буде", – говорить Ірина Тесленок.
Заступниця начальника Чернігівської ОВА Жанна Шерстюк у коментарі Суспільному розповіла, що наразі невідомо, чи відновиться постачання антиретровірусної терапії від міжнародних фондів.
Жанна Шерстюк. Суспільне Чернігів"На сьогодні ми поки не маємо конкретної відповіді, чи відновиться постачання ліків від ВІЛ-інфекції та СНІДу. В області препарати є в достатньому обсязі до 1 червня 2025 року, є швидкі тести на визначення ВІЛ/СНІД. Ми розпочали комунікацію із Центром громадського здоров’я з приводу цього питання і можливостей його вирішення. Дублюємо цю комунікацію з Міністерством охорони здоров’я. Я впевнена, що рішення буде знайдено. Коштів обласного бюджету на такі видатки в достатньому обсязі ми не знайдемо. Це буде дуже складно. Тому ми будемо просити про допомогу від держави, якщо не відновиться проєкт в тому чи іншому вигляді із джерелом фінансування міжнародних неурядових громадських організацій", – прокоментувала Жанна Шерстюк.
БО "Чернігівська МЕРЕЖА": через зупинку USAID три проєкти на паузі
Анжела Мойсеєнко – директорка БО "Чернігівська МЕРЕЖА". Це місцеве відділення найбільшої в Україні пацієнтської організації, об’єднання ВІЛ-позитивних людей. Як ініціативна група воно почало діяти у 2000 році, офіційно зареєстрували організацію у 2003-му.
"Чернігівська МЕРЕЖА" опікується ВІЛ-позитивними людьми, а також хворими на туберкульоз та гепатити.
Анжела Мойсеєнко. Суспільне Чернігів"До повномасштабної війни ліки проти ВІЛ-інфекції купували, переважно, за кошти державного бюджету. А ось соціальний супровід ВІЛ-позитивних людей фінансували за донорські кошти. Усі ці хвороби – ВІЛ, туберкульоз, гепатити – поведінкові. Часто недостатньо просто дати людям ліки, їм потрібен супровід і підтримка. СНІД-центр має кількох соціальних працівників на понад 4 000 ВІЛ-позитивних людей, цього недостатньо. Тому ми беремо на себе цю роботу. Потрібно прослідкувати, коли людина востаннє відвідувала лікаря, чи є в неї бар’єри, чи потребує вона якоїсь допомоги, чи має питання. Усе це формує прихильність до лікування. Адже воно – на все життя. На жаль, іноді молоді люди не готові приймати ліки на постійній основі, бо не усвідомлюють серйозність ситуації. За всім цим треба слідкувати. А тут новий виклик – незрозуміла ситуація з постачанням ліків. Поки ситуація не критична, але у квітні стане такою, якщо нічого не зміниться", – пояснює значення соціального супроводу ВІЛ-позитивних людей та ситуацію з ліками Анжела Мойсеєнко.
І додає, що сьогодні Україна не має роз’яснень щодо того, чи зупинене постачання препаратів. Листи про призупинення роботи організація отримала 27 січня 2025 року. Причому зупинилися не тільки проєкти, які фінансував USAID.
"Ми отримували фінансування з Центру по контролю за захворюваннями Держдепу США з охорони здоров’я. Це теж американські кошти. Вони ніби й не підпадають під кошти міжнародної гуманітарної допомоги, але з ними так само до кінця не було зрозуміло, чи працюватимуть. Уже наприкінці тижня, 29 січня, нам повідомили, що теж зупиняють проєкти", – каже Анжела.
Загалом через заморожування фінансування США "Чернігівська МЕРЕЖА" зупинила три проєкти.
Перший – мобільні медичні команди, які виїздили у Варвинську, Талалаївську та Срібнянську громади. Там з людьми працювали сімейний лікар, медсестри, соціальний працівник, психолог. Також запрошували вузьких спеціалістів. Цей проєкт мав закінчуватися 14 лютого, але трохи не дотягнув до фіналу.
"У селах живуть хронічно хворі люди, які не відвідували лікаря п'ять-сім років. Ці громади найвіддаленіші. Для них важливою була ця підтримка. Також в межах цього проєкту ми фінансували мобільні аптеки – це не просто про продаж ліків, але й про надання безкоштовних препаратів за програмою "Доступні ліки". У нас був і сервіс підвозу пацієнтів для додаткової діагностики. Ще ми відкрили простори психологічної підтримки в цих громадах: облаштували кімнати комп’ютерами, інтернетом, навчили людей працювати. Вони організовували безоплатні онлайн-консультації з нашими фахівцями. Знаєте, ми виявили, що в цих громадах багато людей з депресіями, тривожністю. Їм не вистачає психологів, є побоювання щодо конфіденційності, бо всі одне одного знають. Ми побачили, що є попит на цю підтримку. Тому цей сервіс діятиме попри завершення проєкту. З людьми працюватимуть психологи з нашого Жіночого хабу", – говорить керівниця організації.
Другий проєкт – тестування з ВІЛ/СНІД. Він розпочався у 2021-му і мав тривати до 2026 року. В його межах шукали кейс-фандерів – людей з середовища, які вживають ін’єкційні наркотики або мають досвід перебування в місцях позбавлення волі. Ці люди тестували своїх знайомих і отримували за це гроші за договорами цивільноправового характеру. Також працівники відшукували індексних партнерів ВІЛ-інфікованих і пропонували їм пройти тестування.
Анжела Мойсеєнко каже, що це дуже дієвий метод виявлення ВІЛ-позитивних людей. Щороку за допомогою проєкту виявляли 100-150 інфікованих, у той час, як загальна кількість нових випадків в області була на рівні 400 людей.
"Ми тестуємо людей в різних місцях, влаштовуємо виїзні пункти. Також це можна зробити в клініці "100% життя", в Центрі СНІДу. Але це все варіанти для більш свідомих людей. Тих, хто мало потрапляє в поле зору медицини, хто навіть не замислюється про ВІЛ, ми шукаємо за допомогою кейс-фандерів. Якщо їх вчасно виявити і надати терапію, вони будуть жити самі і не інфікуватимуть інших. Сьогодні ми своїми силами намагаємося зберегти тестування. Звісно, обсяги нижчі, в нас немає на це коштів. Але важливо зберегти кейс-фандерів і соціальних працівників. Тому, в місяць плануємо робити хоча б 100-150 тестувань. Проєкти можуть відновитися в будь-якої миті. Якщо ми зараз зупинимо діяльність, то потім матимемо затримку, поки знову знайдемо людей, навчимо їх, налагодимо процеси", – пояснює Анжела Мойсеєнко.
Третій проєкт – покращення доступу до послуг з лікування ВІЛ. В його межах формували прихильність пацієнтів до лікування.
"Ми працювали з ВІЛ-позитивними людьми. В цьому проєкті було завдання – прибрати перепони між людиною і терапією. Ми допомагали людині відновити документи, робили КТ, МРТ для визначення точного діагнозу супутніх захворювань, багато відправляли ліків поштою. Пересилання ліків – важлива послуга, бо багато людей стоять на обліку в Чернігові, а живуть в інших містах. Так зручно з різних причин, у тому числі через конфіденційність. Але ця діяльність була повністю призупинена. 10 лютого ми отримали листа про часткове відновлення проєкту, відтак з 11 лютого знову безкоштовно відправляємо ліки поштою. Чекаємо на відновлення тестування", – каже Анжела.
Читати ще
Читати ще Чи є на Чернігівщині рідкісноземельні метали, які могли б зацікавити Трампа та на що багата область
