Сьогодні, 22 січня, відзначаємо День Соборності України. Це свято нагадує нам про те, що українці почали відстоювати незалежність ще понад століття тому.
Акт Злуки, проголошений 105 років тому, 22 січня 1919 року, на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – стали реальністю.
«Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, духовну консолідацію всіх громадян держави, їхню згуртованість, незалежно від національності. І зрештою соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації. Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців», – наголошує Сергій Бутко, представник Українського інститут національної пам’яті в чернігівській області.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У громаді на Чернігівщині – бум відвідувань безкоштовних занять з історії України
Важливо, що ця подія повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 році. Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки залишався ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів. На початку ХХ століття українці об’єдналися після падіння імперій.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
Радянська та російська пропаганда протиставляла українські регіони, нав’язувала уявлення про різні «сорти» українців. Проте в сучасному спротиві російській агресії українці довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє. Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу.
–
