ЧЕline вже інформував, що майже два роки тому в Менській громаді запрацювала соціальна пральня для підтримки незахищених верств населення. За короткий час послуга стала дуже популярною.
Наталія Гончар, директор КУ «Територіальний центр соціального обслуговування» Менської міської ради, розповідає, що ідею створення соціальної пральні підказали соціальні працівниці.
«Звернулась до своїх соціальних працівників. Кажу: «Дівчатка, от що такого ви порадите, яку ідею подасте з того, що нам потрібно». І кожна почала розповідати, що хоча б нам якусь пральну машинку, бо носять додому прання наших підопічних або перуть вручну. У наших підопічних немає пральних машинок, бо вони їм не по кишені через маленькі пенсії або ж через відсутність централізованого водопостачання, без якого пральна машинка не працюватиме.
Але ж якось неправильно, що соціальні працівники носять додому прання підопічних. Я зателефонувала в інші громади, перепитала, чи надають послугу з прання білизни. І всі розповідали, що також викручуються як можуть. Одні додому носять, в інших є одна пральна машинка, яка виручає. І в мене виникла ідея: а чому б не зробити соціальну пральню, щоб не тільки наших підопічних обслуговувала, а ще й внутрішньо переміщених осіб. І на сьогодні це дуже актуальна послуга. Бо люди з небезпечних регіонів країни приїжджають до нашої громади майже без нічого, лише з якимись особистими речами. І часто купити пральну машинку для себе такі люди не мають можливості», –зазначає Наталія Гончар, директор КУ «Менський територіальний центр надання соціальних послуг».
.
Так і виникла ідея, щоб податися на грант, аби соціальна пральня стала реальністю. До Фонду міжнародної солідарності «Польська допомога» пані Наталія подала грантову заявку, описала доцільність проєкту – і заявка була відібрана як найкраща, було надано потрібне фінансування. Так, у Мені з 6 грудня 2021 року з’явилася послуга «Соціальна пральня – достойне життя».
«Ми розробили порядок надання послуги. Вона в нас безкоштовна для людей, які перебувають у нас на обліку. Причому послугу надаємо в межах державних стандартів. 5 кілограмів білизни раз на місяць людина має право випрати безкоштовно. Якщо ця норма перевищує державні стандарти, тобто більше як 5 кілограмів, то людина оплачує, згідно з тарифами, які щороку ми затверджуємо на сесії. Вони розраховуються, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, за методикою такого розрахунку. Ми неприбуткове підприємство, не для заробітку цю послугу надаємо. Просто працюємо згідно із законодавством і допомагаємо людям. Адже перемо не тільки звичайні речі, а й великі – пледи, ковдри, штори, верхній одяг. Люди дуже задоволені», – наголошує Наталія Гончар.
Як уже зазначалося, пральня працює не тільки для підопічних, а й для ВПО. Допомагають за потреби і військовим. У соціальній пральні працює одна людина –Світлана Петрівна, яка виходить за потреби на роботу навіть у вихідні й у відпустку.
«У нас три пральні машинки – одна на 10 кілограмів і дві на 8. І одна сушилка є. Тобто в нас білизну можна не тільки випрати, а й відтиснути та висушити. Також маємо відпарювач, аби відпарити верхній одяг – пальто чи куртку, бо звичайною праскою їх не попрасуєш.
Миючі засоби ми закуповуємо в достатній кількості.
Тож послуга дуже актуальна. Навіть звичайні люди, які не на обліку у нас і не ВПО, інколи звертаються. У них вдома є машинки, але ж у них завантаження не 10 кілограмів. То як треба випрати великі й об’ємні речі, люди до нас звертаються», – каже пані Наталія.
Питання особистої гігієни в Менській громаді – на чільному місці. І соціальні працівники за цим стежать.
Ірина Осташко
Фото – КУ «Територіальний центр соціального обслуговування»
