Народна мудрість вчить готувати сани влітку. Тобто, завчасно дбати про свій комфорт у сезон холодів. Передусім, це стосується селян, адже тепло в оселях їм треба створювати власноруч, бо багато хто з них опалює домівку дровами.
Жителі сіл добре знають, що дрова нізвідки не з’являються. Їх треба заготовити, перевезти, попиляти, порубати, кудись скласти й зберігати, аби вони були сухими. Морока неабияка, до того ж, фізично важка.
Звісно, завдання можна спростити. Адже можливості заготовляти дрова та здоров’я для цього є не в усіх. Але в такому разі треба задуматися про трохи більші витрати. Бо дрова – це також товар, який наперебій пропонують продавці на будь-який смак і гаманець.
Наприклад, у Коропі газон рубаних дров продають за 3 тисячі гривень. Машину різних порубаних дров за 3500 грн пропонують у Ніжинському районі. Така ж кількість дубових дров у Прилуцькому районі обійдеться в 4200 грн. В оголошеннях у Інтернеті зустрічається ціна і в 6000 грн.
Вихродить, за умов, коли в більшості селян пенсія в межах двох тисяч гривень, взимку доводиться жити в умовах тотальної економії навіть на продуктах.
Отже, у який спосіб і з яким настроєм сільські люди готуються зустрічати холоди, дізнавались безпосередньо у глибинці.
.
«Щодо дров, ситуація половина на половину. Тобто половина населення їх купує, а половина сама заготовляє. Зараз чагарників кленових повно, дрова хороші виходять, теплі. Кладовища розчищали, вирубували насадження, то люди їх собі позабирали на дрова. Уздовж дороги насадження розчищали, теж люди собі побрали. Хто старенький, то готові рубані дрова купує. Чи вистачить машини дров на зиму, не знаю, дивлячись який будиночок», – розповідає Світлана Халимон, секретар Халимонівської сільської ради, що на Бахмаччині.
За її словами, три населені пункти по сільській раді газифіковані. Більше 200 дворів під’єднанні до газопостачання. Без газу в нас тільки Вишневе і Калинівка.
«Раніше опалювати оселю газом було набагато зручніше і вигідно, поки газ не подорожчав. Між тим, грубки ж ніхто не викидав, то є такі люди, що перешли на дрова. Але знову ж, топлять дровами ті, в кого є господарі в будинку. Тим вигідно безкоштовно порослі в селах нарубати, якої нині повно, і топитися. Клени вродили», – зазначає пані Світлана.
Якщо ж купувати дрова, то переходити на тверде опалення з газового вигоди немає.
«Машина дров коштує близько 5 тисяч гривень. У нас лісиста місцевість. Із Матіївки, Красного, Митченок привозять. На зиму треба дві машини, тобто 10 тисяч гривень. А якщо опалюватися газом, то платити треба до двох тисяч гривень у місяць зимою. То одне на одне й виходить», – порахувала секретар сільської ради.
«Чули, що дрова дорого коштують – від 3 до 5 тисяч гривень за машину. Рубані 3 800 бувають», – розповіли у сільській раді в селі Голубичі, що на Ріпкинщині.
Щоправда, Голубичі – село газифіковане, будинків, що опалюють твердим паливом, дуже мало. Як і всюди, тут найбільш скрутно доводиться літнім людям, які отримують маленькі пенсії, бо субсидії на тверде паливо часто всіх витрат на це не перекривають.
На жаль, щороку проблема, як зігрітися у власній хаті взимку, стоїть гостро і нікуди не зникає.
Ірина Осташко
–
