Одна з трагічних сторінок історії Чернігівщини – знищення населених пунктів під час нацистської окупації території Чернігівської області у 1941-1943 роках. Лекція на цю тему відбулася 4 березня в Чернігівському історичному музеї ім. В. Тарновського
Спираючись на архівні документи, Олена Лисенко, завідувачка відділу музейно-меморіального комплексу «Лісоград» Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського, розповіла, як саме здійснювалися каральні акції та якою є історична пам’ять про ці події сьогодні. Цій темі історикиня присвятила доволі багато часу.
«У процесі дослідження я виокремила чотири причини, через які спалювали населені пункти.
Перша: знищення сіл у межах антипартизанських операцій або покарання за якісь дії партизанських загонів. І це не обов’язково бойові дії. Це могла бути просто ночівля, допомога їжею або надання медичної допомоги.
Друга: спалення сіл як покарання за невиконання розпоряджень окупаційної адміністрації. Населення карали саме за ігнорування або нешвидке чи неналежне виконання тих чи інших розпоряджень.
Третя: акції відплати за бойові зіткнення в безпосередній близькості від того чи іншого населеного пункту або в самому населеному пункті.
Четверта: знищення населеного пункту під час відступу частин Вермахту в межах тактики спаленої землі.
Перші три пункти на території Чернігівщини представлені доволі часто. Щодо четвертого, то мені тільки вдалося знайти село Іваниця. Цей тип знищення більше характерний для Київської області. І жертв під час таких знищень було менше. Бо Вермахт вивозив людей на роботи до Німеччини, залишалися хіба вже зовсім немічні», – прокоментувала «ЧЕЛАЙН» Олена Лисенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За зиму захисники чернігівського неба знищили 1800 ударних дронів
Найбільшу частину спалених сіл на території саме Чернігівської області становили села, що були знищені в межах антипартизанських операцій або акції відплат. І перші спалення відбулися в 1941 році. Зокрема, в грудні 1941 року було спалене село Тополівка, тоді жертвами стали 152 особи, наступним було село Лосівка – зі 112 жертвами.
«Причина в тому, що в районі містечка Холми розташовувався підпільний обком компартії України. І діяли три партизанські загони – Перелюбський, Рейментарівський і Холминський. Я вважаю, що перші знищення сіл відбулися внаслідок бойових зіткнень із цими партизанськими загонами. І ці акції були здійснені прибулою наприкінці листопада на територію Чернігівської області 105-ю угорською королівською дивізією. Підтвердження цього можна знайти в документах.
Також нам відомо, що після вигнання нацистів у 1943-44 роках на території нашої області працювала надзвичайна комісія й окремо було складено два звіти.
Перший – про діяння нацистських загарбників стосовно матеріальних і людських збитків. А інший був складений саме про причетність до злочинів угорських військовослужбовців. І тоді комісія встановила, що вони причетні до знищення більш ніж 38 тисяч громадян. Але сюди входять не тільки знищені села, а «розвантаження» в’язниць, розстріли єврейського населення на території 12 північних районів області – включно з Корюківським, Сновським, Новгород-Сіверським», – доповнила Олена Лисенко.
Документально підтверджено, що на території Чернігівщини було спалено 63 населені пункти. Але дослідниця зазначила, що ця цифра може змінюватися. За матеріалами Чернігівського обкому КПБУ зазначена цифра – 75 населених пунктів. А в іншому їхньому звіті, який був поданий через тиждень, уже фігурує 61 населений пункт.
Під час спалення населених пунктів на Чернігівщині загинуло більш ніж 16 тисяч осіб, що доволі багато.
Зазвичай села знищували на території всієї Чернігівської області. Але першою постраждала лісиста місцевість, бо ті села вважалися партизанськими і вони перебували в більшій зоні ризику. Але ж села Яцево й Боровиця аж ніяк не могли бути партизанськими, проте були спалені. Тож ситуація зберігалася доволі напруженою.
Сьогодні, на початку березня, в усіх на слуху Корюківка, де було знищено до 7 тисяч людей, але після Корюківської трагедії через 11 днів на Чернігівщині було знищено понад 4200 людей у селі Козари. Однак цей факт маловідомий. Весною 1943 р. знищено і село Ведильці Чернігівського району. Всього було спалено 900 дворів і 800 осіб, в тому числі і дітей.
–
Ірина Осташко
