За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колаж, на якому зображений паралімпієць Дмитро Суярко, бронзова медаль Паралімпіади-2026 та держнагорода. Дмитро Суярко
Лижник та біатлоніст із Чернігівщини Дмитро Суярко тричі брав участь у Зимових Паралімпійських іграх: у 2018 році в південнокорейському Пхьончхані, у 2022 році – в китайському Пекіні (де він здобув 1 золоту та 3 бронзові медалі) та у 2026 році – в італійських Мілані та Кортіна-д'Ампеццо (виборов одну "бронзу").
Детальніше про досвід участі в Іграх, допуск росіян на Паралімпіаду-2026 та про думки щодо завершення кар’єри Дмитро Суярко розповів в інтерв’ю Суспільному.
Із 2023 року представляє Волинь
Ще під час Паралімпійських Ігор Дмитро Суярко представляв рідну Чернігівщину. А вже на Іграх-2026 був у складі спортсменів із Волині.
Читати ще
Читати ще
Паралімпієць з Чернігова Дмитро Суярко продав свою медаль з аукціону за 5 тисяч 300 доларів"Із 2023 року я представляю Волинську область. У 2023 році дружина була вагітна. Тому ми хотіли знайти більш безпечне місце для нашого проживання і для того, щоб народити дитину. Обрали місто Ковель. І я, маючи статус внутрішньо переміщеної особи, міг представляти той регіон, в якому перебував", — розповідає Дмитро.
Дмитро Суярко на Паралімпіаді-2026. Дмитро Суярко
Організація Ігор-2026 поступилась двом попереднім Паралімпіадам
На відміну від Паралімпійських ігор у Кореї та Китаї, організація була на дещо гіршому рівні, каже Дмитро.
"Дуже важливий момент для спортсмена – це харчування. Наприклад, коли ми були в Кореї чи Китаї – могли хоч і о другій годині ночі прийти в їдальню поїсти. І їсти все, що хочеш, і скільки хочеш. В Італії у нас старти для спортсменів з вадами зору були близько 14-ї години. Поки все закінчилось, поки передягнувся, трансфер назад, приїжджаєш десь о 16-й в Олімпійське селище. Заходиш у їдальню, а там майже нема нічого. Кажуть, що все буде тільки о 18-ій", — згадує спортсмен.
Сама ж траса добре підготовленою, каже Дмитро. Винятком став один змагальний день, коли лижі просто провалювались у сніг.
"Була одна гонка, до якої я дуже сильно готувався. І вони боялися, що в той день піде дощ, і вони її не посипали сіллю. Там снігу було десь по кісточки. Ідеш на спуск, а за поворотом нога кудись йде, ти її витягнути не можеш, бо вона провалюється під той сніг. То я на тій гонці чотири рази в одному місці ледь не впав".
Дві Паралімпіади в умовах повномасштабної війни
Початок повномасштабної війни Дмитро Суярко застав саме на Паралімпійських іграх у Пекіні. Тоді він відчував підтримку України. На Іграх-2026 Дмитро помітив, що ситуація змінилась.
Читати ще
Читати ще
«Можливість розповісти про Україну всьому світові», – Дмитро Суярко про Паралімпіаду-2022"Можна помітити тенденцію, що більшість країн втомилася спостерігати, допомагати цій війні. Україна стала менш актуальною, тому росіяни змогли знайти шляхи для того, щоб їх повернули", — каже Дмитро.
Також спортсмен помітив утиски українських атлетів на Іграх-2026.
"Спортивну форму не допустили, вбачали у ній політичні мотиви, бо на ній була карта України зразка 1991-го року. Сережки у спортсменки не такі, прапори не там висять, сім'ю спортсмена, яка приїхала з України, не пустили на стадіон, бо в них були прапори України. Їх не пускали, бо вбачали у цьому політику. Європейці ж приходили з українськими прапорами, їх впускали, все нормально. А на фініші ж ми бачили величезні прапори Росії. Не можна було нам збиратися великою командою. Не те, щоби коли ми зібралися, нас розганяли, але от такі маленькі моменти склали таке враження. Все, що з нашого боку – політика. Те, що з боку Росії – все прекрасно".
Дмитро Суярко на Паралімпіаді-2026. Дмитро Суярко
За словами Дмитра, росіян та білорусів, яких допустили до участі в Іграх, поселили в окремому приміщенні, подалі від інших країн.
"Ніхто не був у захваті від того, що там були росіяни", — каже Дмитро Суярко.
Дмитро Суярко провів сім гонок на Паралімпійських іграх. Каже, російських спортсменів саме на цих гонках не було, втім, він перетинався з ними на тренуваннях та в їдальні.
"Внутрішнє відчуття було неприємне, огидне. Ти дивишся на них, і… в голові прокручуються ті всі картини з Чернігівської області, яка була в окупації. Буча, Ізюм, де розкупали багато тіл. Одразу й до них таке ставлення".
Не розраховував і на "бронзу"
В паралімпійському спорті є класифікація за ступенем ураження, яку спортсмени проходять раз на кілька років. З вадами зору є тотально незрячі, які виступають у класі NS-1. Дмитро Суярко пояснює, у 2025 році він проходив класифікацію і, попри те, що його зір із 5% при народженні нині сягає сотих відсотка, його перевели із класу NS-2, в якому виступав раніше, на NS-3.
Дмитро Суярко під час нагородження на Параліміпіаді-2026. Дмитро Суярко
"До спорту я бачив краще, але я погано бачив з народження, і я адаптований. І тому складно по мені сказати, що я слабозрячий. Бо я адаптувався по життю так".
Від класифікації залежить відсоток, який вираховується після фінішу гонок. І через те, що Дмитро потрапив не до свого класу, посісти призове місце було значно складніше.
"Мені до третіх місць не вистачало 8-10 секунд. В естафеті ми програли дві сотих на фініші. Я п'ятий, шостий. Розриви ці дуже мінімальні. Якщо би я виступав у своєму класі, я мав би 4-5 медалей, так на Паралімпіаді в Китаї. Хоча я відчуваю те, як я бачив 5 років назад і зараз, різниця колосальна. Тому я вдячний Богу, що в мене є хоч одна медаль. Причому там, де я і не планував, вийшло зробити мегарезультат".
Бронзова медаль Дмитра Суярка, яку він виборов на Паралімпіаді-2026. Дмитро Суярко
Спортсмен каже: вдало вибудував для себе тренувальний процес, і це дозволило фінішувати на всіх семи гонках. Втім, на максимальний пік форми не вийшов на час Ігор-2026, бо ж не встиг адаптуватись до високогір’я.
Паралімпіада-2026 дала значно більше, ніж нагороди
Попри результат в одну "бронзу", каже Дмитро, ці Паралімпійські ігри дали йому значно більше, ніж просто результат.
"Наприклад, під час гонки в 10 кілометрів класичним стилем, до якої я максимально ретельно готувався, бо хотів її якнайкраще пробігти. Але так склалося, що була непосипана траса, я був в дуже важких умовах, чотири рази ледь не впав. І дуже багато людей написали, що вони бачили, як я віддавався. І оцей фідбек від людей дуже цінний. Ментально я виріс. Моя дружина, з якою ми постійно спілкуємося після гонок, була в захваті від того, як я виріс ментально. Я заспокоював свого гайда, коли в нас не вийшло вдало виступити в перший день. Я роблю дев'ять вистрілів, попадаю. Десятий відкладаю. Думаю: перестрахуюсь, не буду спішити. Відклав, все одно зробив мах. Я йшов другим. І тут моє 12 років очікуване «срібло» ще не збулося. Але після цієї гонки я не засмутився. Я був щасливий. Я показав пристойний результат. А от гайд мій засмутився. Мовляв, ми стільки роботи зробили. А я його заспокоював".
Дмитро каже, також для нього ці Паралімпійські ігри були особливими і тому, що за його виступом разом із дружиною спостерігала маленька донечка.
"Вона дивилася. А я дуже кайфував, коли мені дружина скидала відео, як вони по телевізору дивилися. Донька кричить: «тато, тато», коли побачила, вже пізнавала мене".
Державну нагороду розділив із донькою
Дмитро розповідає, вдома, розглядаючи отриманий орден "За заслуги" ІІІ ступеня, він розділив цю державну відзнаку із донькою.
Президент України Володимир Зеленський вручає Дмитру Суярку орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Дмитро Суярко"Там книжечка, більший орден і маленький. Я його показую доньці й кажу: «мені більший, а цей маленький тобі. Бо ж тато більший, а ти менша. Вона бере його, каже «Мій?» і така задоволена", — розповідає Дмитро.
На запитання, що для спортсмена вагоміше: "бронза" Паралімпіади чи державна відзнака, відповідає так:
"Виходить так, що на основі паралімпійської медалі було визнання і українське. Для мене дуже емоційна, дуже вагома була ця медаль. Під час нагородження я плакав, як дитина. Бо в Китаї я виступив класно. Потім у 2022 році я збавив оберти, більше волонтерив, плюс зміна тренера. І пішла тенденція, що три чемпіонати світу я був без медалей. То ця медаль мене просто розчулила".
Читати ще
Читати ще
Парабіатлоніста з Чернігівщини Дмитра Суярка нагородили орденом «За заслуги» ІІІ ступеня
