Сторінками історії: «Олегъ поя за сына Аєпину дчерь»: хто з синів князя Олега Гориславича одружився у 1108 р.?

У межах рубрики «Сторінками історії» цього тижня розглядаємо тему одруження, а саме — шлюб одного з синів Олега Гориславича, інформує сайт Національного заповідника «Чернігів стародавній».
Давні літописи, основні письмові джерела з історії Київської Русі, містять чимало відомостей про чернігово-сіверських князів ХІ — першої половини ХІІІ ст. Отже, при висвітленні їхніх біографій у дослідників не повинні були б виникати труднощі. Однак літописи переважно інформують про політичну діяльність правителів, але поза увагою, здебільшого, залишається їхнє приватне життя. Стосується це як дат народження, так і матримоніальних зв’язків багатьох представників чернігово-сіверського князівського роду. Та все ж інколи ці питання можна з’ясувати, спираючись на побіжні літописні відомості та дані інших джерел.
Князь Олег Святославич (середина ХІ ст. — 1.8.1115 р.), який завдяки автору «Слово о полку Ігоревім», часто фігурує в історіографії з прізвиськом «Гориславич», передусім відомий як засновник цілої династії чернігово-сіверських князів — Ольговичів. До речі, вона не зникла разом з Київською Руссю, а її представники живуть і сьогодні. З джерел відомо про чотирьох синів Олега Гориславича: Всеволода, Ігоря, Святослава і Гліба. Окрім першого, літописи не надають конкретної інформації про матримоніальні зв’язки трьох інших Ольговичів.
У зв’язку з цим привертає увагу повідомлення у складі статті 6615 р. (1107—1108 р.) «Повісті минулих літ» про одруження одного з синів Олега Гориславича з донькою половецького хана Аєпи. Однак ім’я пошлюбленого тоді Ольговича не вказане. Щоправда, у роботі В.М. Татіщєва він фігурує як Святослав. Більшість дослідників дотепер вважає, що ці відомості історик першої половини XVIII ст. взяв з тих джерел, які до нашого часу не дійшли. Відтак, в історіографії вже усталилась теза, що у 1108 р. з донькою хана Аєпи одружився саме Святослав Ольгович.
Однак, як виявляється, така інформація В.М. Татіщева заперечується одним середньовічним твором, який дійшов до наших днів, а саме «Вчення про числа» Кіріка Новгородця (1136 р.). Останнє науці відоме ще з 20-х рр. ХІХ ст., але через свій зміст привертало увагу більше математиків, ніж істориків. У зв’язку з нашим питанням наприкінці цього твору є дуже примітна авторська приписка, у якій вказано — на тридцятилітній вік Святослава Ольговича на момент завершення роботи над рукописом «Вчення». Тож, виходячи з правил сучасного літочислення, у 1108 р. цьому князю було 2-3 роки. В такому віці на Русі чоловіки не одружувались, навіть і з волі владних батьків.
Подальший же пошук з великою долею вірогідності дозволив визначити, що у 1108 р. був укладений шлюб не Святослава Ольговича, як традиційно вважалося, а його старшого брата Всеволода. З літописів же відома тільки його дружина Марія Мстиславівна. Отже, як виявляється, це був вже другий шлюб Всеволода Ольговича, а першою його дружиною була саме донька половецького хана Аєпи.
Таким чином, проведена робота скоротила на одну суттєву подію загальноприйняту раніше сторінку з біографії Святослава Ольговича, але разом із тим розширила її для його старшого брата Всеволода, значно уточнивши матримоніальні зв’язки останнього. А такі питання доповнюють і політичну історію Київської Русі, особливо її окремих князівств.

Олег Васюта, заступник завідувача відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Источник: format.cn.ua