До редакції ЧЕЛАЙН звернулася Любов Симонова, жителька села Редьківка Новобілоуської громади, та розповіла історію, яка трапилася з її 16-річним сином. За її словами, 28 листопада приблизно о 18.30 в центрі села трапився конфлікт між місцевими підлітками, які гуляли компанією, і трьома чоловіками, які приїхали автівкою.
Як з’ясувалося потім, один із них був військовим, а двоє інших – цивільні, до того ж, один – 17-річний житель одного із сіл неподалік Редьківки.
Жінка розповіла, що 17-річний хлопець без причини почав чіплятися до сільських хлопців, тягав за курточку одного з них. За друга вступився син пані Любові Данило, тож на нього і переключилася увага.
До штурханини долучився чоловік у військовій формі, якого двоє в цивільному покликали на допомогу.
«Вони почали кричати: «Своїх б’ють». Тож боєць ЗСУ, який перебував на зупинці, вистрелив угору та попрямував до магазину, поблизу якого все відбувалося. Дорогою він також стріляв у повітря. Спершу не було відомо, з чого він стріляє, але коли в лікарні з ноги мого сина дістали кулю, то з’ясувалося, що вистріл відбувся з якогось «травмата».
Військовий підносив пістолет до скроні сина, до живота,погрожував убити, вистрелив під ноги, але тоді ногу не прострелив, а тільки колошу спортивних штанів. А потім вдарив сина рукояткою від пістолета по голові та вистрелив із травмата в ногу вище коліна», – зазначила Любов Симонова.
Ймовірно, злякавшись того, що накоїли, чоловіки побігли до автівки, сіли в неї і проїхали геть.
«Я викликала поліцію і «швидку». І знаю, що вночі того військового знайшли за місцем служби.
Відбувся допит, зокрема дітей, які були свідками конфлікту. Багато дітей опізнали військового за фотографією і продавчиня з магазину також. Сказали, що на місці пригоди знайшли 5 гільз. І ще одну кулю дістали з ноги сина й одна гільза випала з його штанів у дитячій лікарні в Чернігові, що на вулиці Пирогова», – повідомила жінка.
Вона також розповіла, що в поліції її просили не писати заяву. Причому вона зробила це через три дні після інциденту. Чомусь одразу ніхто не підказав жінці, що заява потрібна, а сама вона не дуже обізнана із законодавчими колізіями.
«Сказали: «Це наш захисник». І що цей пістолет не несе шкоди здоров’ю. То я запитала:«Чому моя дитина в лікарні?». У сина нога була ціла, а тепер пробита, голова також була ціла, а тепер – розбита», – зауважує Любов Симонова.
За час, що минув від 29 листопада, змінився слідчий, який розслідує справу. Перший сказав пані Любові, що швидко розкрив справу та швидко закрив. Але фіналу не повідомив. Тільки завдяки наполегливості пані Любові справа начебто знов у роботі й працює інший слідчий.
«Ми вже з сином разом їздили до Чернігова і написали нову заяву. Це було 28 грудня, через місяць після того як усе сталося», – пояснила жінка.
Нині вона боїться, що справу, як кажуть, «замнуть», і жодної відповідальності винний не понесе. Бо мовляв, слідчий уже сказав, що покази потерпілої сторони й обвинуваченої не збігаються, тож буде слідчий експеримент.
Щодо цього факту редакція ЧЕЛАЙН звернулася по офіційний коментар до ГУНП у Чернігівській області – ми направили офіційний запит. Наразі тримаємо руку на пульсі цієї ситуації. Відповідь правоохоронців обов’язково оприлюднимо. Також відкриті до спілкування з іншими фігурантами конфлікту.
