Презентація книжки Василя Пабата «Світло далекої зірки» зібрала сьогодні, 27 березня, в Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових поціновувачів друкованого слова.
Під час презентації відбулася захоплива розмова про історію створення книжки.
Тож «Світло далекої зірки» – це історія кохання на початку 90-х, коли люди жили на зламі епох. Народ бачив зміни на гірше, влада пристосовувалася і шукала зиск, кримінал ліз у владу, а поодинокі диваки мріяли про побудову ідеальної держави Україна на руїнах радянської тоталітарної держави, що вже розвалювалася.
Автор каже, що спочатку писав про особисте, зокрема про кохання, тож намірів про видання книжки не було. Але потім на тлі цієї історії сформувалася вже картинка епохи народження української держави. Розповідається про студентів, які вступили до «Народного Руху», «Просвіти», займалися патріотичною діяльністю.
До речі, автору важливо, аби, прочитавши книжку, вже зрілі люди згадали молодість, а молодь дізналася про однолітків, для яких у 90-х багато чого було вперше, зокрема синьо-жовтий прапор і гасло «Слава Україні!». І щоб молодь оцінила тодішні зусилля боротьби за Україну.
«Це моя перша книжка. Видавав її після початку широкої війни. Адже я зрозумів, що відкладати її випуск далі вже нікуди. Бо війна триває, і все, що напрацьоване, має бути завершене. Адже цей рукопис у мене дуже довго лежав, бо почав роботу ще в роки навчання в тодішньому Ніжинському педагогічному інституті. І ця незавершеність гальмувала інші задуми. Тож вирішив поквапитися, хоч і дуже довго вагався, бо перший крок завжди дається важко. І хочеться, щоб такий крок був не останній», – у коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Василь Пабат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Став на захист Батьківщини вдруге: історія воїна Сергія з Чернігівщини
До речі, в книжці є відбиток і армійської тематики, але співзвучної реальності 90-х років. Хоча деякі речі перегукуються з сучасністю.
«Там йдеться про дійсність, коли хлопець у період розпаду радянського союзу повертається з армії. І стаються схожі моменти, коли звучить фраза: «Я його туди не посилала». То мені здається, що в нинішній час ми також скоро, на жаль, почуємо подібне. Тож хоч я і описую події 30-річної давнини, паралелей із сучасністю можна провести багато», – пояснив автор.
І щодо назви «Світло далекої зірки». Автор пояснив, що назвав свою книжку так невипадково, адже зорі мають здатність гаснути, але, попри це, їхнє світло має здатність линути до землі. І так само, якщо люди розходяться і не бачаться – вони однаково можуть відчувати світло одне одного.
Книга видана у 2023 році. І Василь Пабат зізнався, що отримував не тільки позитивні відгуки, а й критику. Бо для декого в книжці залишилися незрозумілі моменти, зокрема любовний сюжет.
Водночас Василь Пабат зауважив, що нині, на жаль, немає часу й умов писати, бо для цього потрібна особлива спокійна атмосфера, аби ніхто не заважав. До того ж працювати потрібно регулярно. Але задуми в голові виношує.
–
Ірина Осташко
