Торік у травні ми розповідали, що свого часу окрасою міста Сновськ і улюбленим місцем відпочинку був міський парк культури та відпочинку, який усі місцеві знають як гідропарк.
Це було доволі привабливе місце з водоймою, впорядкованою затишною територією, клумбами, дитячими гірками та цікавими розвагами. Тож парк був дуже популярним і людей приходило багато.
Керівником цього парку 23 роки пропрацювала Галина Ісаченко. Спочатку все було добре, але з часом ситуація змінилася. Знадобилося фінансування на функціонування та розвиток. Обов’язок фінансувати парк узяла на себе Сновська міська рада.
Катамарани в гідропарку Сновська. Нині їх доля невідома.
Але зрештою історія має сумний фінал: занепад гідропарку розпочався за мера Романа Зуба, а довів усе до ручки вже нинішній очільник Сновська Олександр Медведьов. До того ж, ситуація така, що людям, які працювали в парку, досі не виплатили борги із заробітної плати.
Галина Ісаченко намагалася шукати справедливості ще до повномасштабного вторгнення, робила це й після – зверталася до прокуратури й інших правоохоронних органів, писала звернення до міського голови Олександра Медведьова.
Будиночок не території гідропарку. Нині знищений.
Від травня минулого року минуло чимало часу, тож чи є якісь позитивні зрушення в ситуації довкола парку культури та відпочинку?
«Жодних боргів ні мені, ні людям не виплатили. Медведьов – у сплячці, нічого не робить. Хоча сам отримує захмарну зарплату», – зауважила Галина Ісаченко.
Тим часом, міська рада намагається зробити так, щоб від ситуації не залишилося і сліду. Зокрема на наступній сесії Сновської міськради, попередньо запланованій на 6 березня, має бути оновлена комісія з ліквідації комунальної організації «Щорський міський парк культури і відпочинку». Але Галині Ісаченко про це нічого не відомо: у складі комісії її не буде.
Дерев’яні скульптури на території гідропарку. Нині знищені.
«Мені ніхто не телефонував і ніхто на сесію не запрошував. Імовірно, що я багато там усього наговорю такого, що їм не сподобається. Окрім того, як вони зібралися ліквідовувати підприємство, якщо є борги по зарплаті?» – не розуміє Галина Ісаченко.
Від травня минулого року пані Галина планувала ще звертатися до правоохоронців, але не змогла, бо захворів чоловік і всі домашні справи лягли на її плечі. Але від задуманого жінка не відмовилася.
«У мене на думці: поки зима, треба звертатися. Я маю намір їх ворушити», – сказала жінка.
Ірина Осташко
