За інформацією: Суспільне Чернігів.
Анна — операторка БпЛА. Суспільне Чернігів
За її словами, такий вибір зробила в тому числі завдяки батькам.
"Вони перші, хто підтримав мене з тим, що я хочу піти до армії. Якби вони не погодились сидіти з малим, то я б не пішла. Мені ні на кого було б залишити. А так я в батьках впевнена".
Операторка БпЛА Анна з батьками. Анна «Лава»
Свій позивний, ділиться "Лава", отримала у навчальному центрі. Вже там зрозуміла, що хоче керувати безпілотниками.
"Мені з паперами точно ні. Спочатку подобалось стріляти. Тоді інструктор «Джокер» дав одного разу політати на «мавіку». Мені прямо зайшло і все. З того моменту – моє! Не шкодую. Я не уявляю як би я зараз з паперами сиділа".
Анна — операторка БпЛА. Суспільне Чернігів"До того, як я почала літати, я думала, що це дуже просто. Але це не так просто. По-перше, це має бути велике бажання літати. Якщо немає бажання, тебе ніхто не навчить. Ніяк. Зараз «пташки» в небі — це дуже важливо. Без них просто ніяк. Це очі. Якщо піхота стоїть і може побачити перед собою скількись там метрів, то з неба ти побачиш набагато більше".
Жінка розповіла, своїм безпілотникам любить давати імена.
"Я одного «Штурм» назвала. Це коли штурм був. Дали мені честь назвати. А зараз «Баунті»".
Нині Анна перебуває на третій бойовій ротації в складі взводу БпЛА з назвою "Волоцюги".
"Найдовший період це тут, в Серебрянському лісі, я працюю. Вже повноцінно як пілот. Мені більше подобається розвідувати, коригувати. Але скиди це також класна тема. Я бачу росіянина – в мене азарт! Це не люди. Мені їх не шкода. Може, одного росіянина «затрьохсотила» чи двох. Десь так. Бліндаж один на мені спалений".
Дисплей безпілотника. Суспільне Чернігів
За словами "Лави", на позиціях вона може перебувати понад тиждень. За цей час навчилася дбати про гігієну та зовнішній вигляд за тих умов. Каже: завжди бере з собою фен, щоб і зачіску можна було зробити, і дрон підсушити після негоди.
"Навіть, якщо я на війні, то я все одно дівчинка. Хоч в армії гендерна рівність має бути, але ми виходимо на «помивку», в мене є час, то чого не витратити на себе. Я навіть на позицію, як заїжджаю, можу зробити зачіску, а тоді вже як «бомжик». Вже не до того якось".
Про жінок, які воюють, "Лава" відгукується так.
"Пишаюся дівчатами, які взагалі ідуть до армії. А, якщо вони ще й виконують на передньому краї завдання, наприклад, вони пілоти, — це круто! Так буває, що у жінок є, можна так сказати, яйця, а в когось — немає. Я не кажу, що я супер воїн, але я стараюсь хоча б щось. Не хочу, щоб мій син жив у війні. Хочу зробити хоч якийсь маленький вклад в нашу перемогу. Якщо є можливість мені зробити цей вклад, щоб моя дитина не була у війні. Краще я ніж він".
***
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до п'яти хвилин вашого часу. Дякуємо!
Читати ще
Читати ще
«Вранці прокидаєшся і дзвониш до нього»: історія батька та сина зі 119-ї ТрО, які служать разом на Лиманському напрямку
Читати ще
Багатодітна мати з Ніжина обороняла Чернігівщину у 2022-му, брала участь у Курській операції: історія Вікторії Лупікс