За інформацією: Суспільне Чернігів.
Люди біля банеру «Надії» у Прилуках 1 грудня 2025 року. Суспільне Чернігів/Надія Мартишко
У Прилуках на Чернігівщині 1 грудня відкрили банер "Надії". На ньому розміщені 118 світлин місцевих військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного, яка була на відкритті.
Як розповіла Суспільному голова обʼєднання родин безвісти зниклих і військовополонених "Обʼєднанні серця" Таміла Хімич, від ідеї до реалізації минуло більш ніж пів року.
Таміла Хіміч. Суспільне Чернігів/Надія Мартишко"Було багато зібрань нашої ради, багато походів щодо всіх узгоджень. Найскладніше – це комунікація з рідними. Важко було з фото. Конструкція та банер створені коштом міського бюджету. З фото допомогли спонсори", — пояснила Таміла Хімич.
З її слів, на банері лише частина тих, хто зник безвісти на російсько-українській війні. Точно знають про трьох містян, які перебувають у російському полоні. Є також фото жителів Прилуцького району.
Люди біля банеру «Надії» у Прилуках 1 грудня 2025 року. Суспільне Чернігів/Надія Мартишко"Підходили сьогодні багато людей і запитували: «Чому немає фотографій нашого зниклого безвісти. В нас доступу до реєстрів немає – тільки ті, що приходили на акції, і ті люди, які дали дозвіл на розміщення фото. Тут зараз розміщено 118 фотографій. Ще одну я вже сьогодні зранку забрала. Це 119 фотографія, яку ми не встигли приклеїти. На жаль, це не всі. Близько 200 людей. Приблизна кількість, це у Прилуках тільки. Є також тут люди з району. Це ті, які ходили на акції з найперших днів".
Банер "Надії" розмістили у парковій зоні центральної частини Прилук. Так, зі слів Таміли Хімич, обличчя зниклих безвісти та військовополонених побачать більше містян, а рідні зможуть розділити свій біль.
Люди біля банеру «Надії» у Прилуках 1 грудня 2025 року. Суспільне Чернігів/Надія Мартишко
"Місце, куди можна прийти, подивитися і зрозуміти, що ти не один із цим горем, із цим болем. І щоб містяни розуміли, що є ті герої, про яких ще ніхто не знає".
Софія Єрмак – опікунка зниклої безвісти Любові Рукавицької – прийшла до банера "Надії" разом з її тіткою Юлією Безкровною. Жінки вдвох виховували дівчину після того, як вона втратила батьків.
Софія Єрмак. Суспільне Чернігів/Надія Мартишко"Дивлюся на її фото і бачу її малесенькою. Як вона на мене казала і бабуля, і мама. Вона мала бойовий характер, але в дитячому віці Люба і дисципліна не поєднувались. Підросла – зрозуміла, що їй подобається. Із задоволенням служила", — розповіла Софія Єрмак.
Юлія Безкровна каже: з 2024 року племінниця служила у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" у підрозділі "Шквал", де була стрільчинею. 6 березня 2025 року під час виконання бойового завдання зникла безвісти в районі села Шевченкове Покровського району Донецької області.
Юлія Безкровна. Суспільне Чернігів/Надія Мартишко
"4 березня о 00:20 прийшло від неї повідомлення: «Ми виїжджаємо». Цілий вечір ми говорили. Вона дуже переживала цього разу. Їх брали на «зачистку». Вони повинні були укріпитись у тому населеному пункті, але попали на штурм", — ділиться Юлія Безкровна.
Жінка каже: їй сниться, що племінниця жива.
"Ранок починається з молитви за неї й ніч починається так само. Просиш, щоб хоча б наснилася. Сниться, що жива і кожен раз наголошує: «Я жива». Що повернеться навесні й це може бути не скоро".
Ольга Покришка прийшла до свого сина Віктора Покришки. З перших днів великої війни він долучився до місцевої територіальної оборони. Зник безвісти влітку минулого року.
Ольга Покришка. Суспільне Чернігів/Надія Мартишко
"Був у Донецькій області, у Покровському районі, селище Красногорівка. 26 червня виходив на зв'язок, а 27 пропав. Прощався, наче щось знав… Я йому казала, щоб він беріг себе. Казав: «Мамулю, я обовʼязково прийду, я потримаю братову дитинку на руках». Йому було всього 24 роки. Любив правду. Любив, щоб усе було за справедливістю", — говорить Ольга Покришка.
На свого чоловіка Віталія Кривуцу Юлія чекає вже 9 місяців.
Юлія Кривуца. Суспільне Чернігів/Надія Мартишко"Він дуже позитивний. Син навіть дав йому позивний – «Позитив». Так він його собі й залишив. Зник він на Курському напрямку. Ще в березні. Надію не втрачаємо. Надія ніколи не згасає, що ми його дочекаємось – діти, мама і я. Серце відчуває, що він живий. Поганого серце взагалі не відчуває. Цей банер дає більшу надію, щоб не забували всіх героїв. Навіть, якщо вони безвісти зниклі. Їх мають памʼятати. Вони повернуться", — сказала Юлія Кривуца.
Зі слів Таміли Хімич, на банері навмисно залишили місця, аби розмістити фото зниклих безвісти могли всі бажаючі.
Читати ще
Читати ще
У Ніжині на Чернігівщині відкрили Алею Надії з портретами земляків, які зникли безвісти
