За інформацією: Суспільне Чернігів.
Чоловік тримається за вухо. Getty Images
Хто в зоні ризику
- музиканти;
- люди які працюють на шумному виробництві;
- люди, що постійно в навушниках з різким гучним звуком;
- люди старшого віку.
"Після 40 років з'являються перші ознаки легкого фонового шуму. Він може бути постійний, періодичний, може бути в одному вусі, або двох одночасно", — пояснює Надія Осадців.
Причини тинітусу
Це захворювання, які рідко зустрічаються, каже лікарка:
- пухлина мозку — наприклад, невринома слухового нерва або біля слухового нерва утворення може породжувати цей патологічний імпульс передавати на слуховий нерв;
- ішемія, тобто порушення кровообігу в результаті інсульту — якщо це стосується певного басейну кровопостачання, що відповідає за слуховий нерв і вухо;
- лікування деякими лікарськими препаратами — є лікарські препарати, що мають побічне явище, як шум у вухах, наприклад, група антибіотиків. Також це препарат аспірин у високих дозах понад два грами на добу;
- запалення або пухлина завиткового нерву;
- обмінні захворювання, наприклад, хронічний цукровий діабет, що спричиняють порушення метаболізму слухового нерва.
Тинітус має емоційне забарвлення, каже лікарка.
"І цей звук суб'єктивний. Виміряти його нічим не можемо. Якщо пацієнт перебуває в дружній компанії, приємних йому людей, і це дружня вечірка з гарним емоційним забарвленням, то шум в голові відчувається менше. А якщо ви перебуваєте вдома, спробуєте заснути і не можете, при тому у вас подавлений настрій, пригнічений, то шум в голові відчувається сильніше".
Пацієнти з постійним шумом в голові в групі ризику на депресію та неврози, пояснює Надія Осадців.
"Є таке захворювання сенсоневральна приглухуватість, що супроводжується не лише постійним шумом в голові, а і знищенням гостроти слуху. Ось цим займається саме отоларинголог".
Шум у вухах розподіляють на:
- низької інтенсивності;
- середньої інтенсивності;
- високої інтенсивності;
- надзвичайно високої інтенсивності.
"Якщо це односторонній шум — швидше за все це пов'язано з патологією ЛОР-органів. Якщо він двосторонній, такий системний, то швидше за все він пов'язаний з нейродегенеративними захворюваннями мозку. Дегенерація цих волоскових клітин, може передаватися спадково. Але це не обов'язково".
Симптоми хвороби
- односторонній шум у вусі, що триває певний час. Він не проходить, не змінює свою інтенсивність;
- порушення якості життя, працездатності, сну;
- порушення слуху, глухота, або порушення зору, оніміння половини обличчя, асиметрія обличчя з тої сторони, де дзвенить у вусі.
Гігієна слуху
- обмежити перебування в шумних приміщеннях;
- обмежити використання навушників і слухання музики через навушники;
- під час роботи на виробництві потрібно використовувати захисні навушники, які продаються в будь-якому будівельному магазині.
Лікар діагностує пацієнта. Getty Images
Діагностика
За словами Надії Осадців, пацієнт має звернутися до отоларинголога і він має перевірити, чи немає запалення вуха, пошкодження, наприклад, середнього вуха, чи вушний канал вільний, чи немає сірчаної пробки або іншого стороннього тіла. Шум у вухах часто супроводжується порушенням слуху. Тож ЛОР має провести обстеження, а саме аудіограму і вимірювання гостроти слуху.
"Коли отоларинголог виключив об'єктивну причину для шуму, тоді пацієнт може звернутися до невропатолога вже для лікування суб'єктивної причини цього фонового звуку".
Також, говорить лікарка, отоларинголог при огляді вушного каналу робить аудіограму, щоб виявити, чи спричиняє шум порушення слуху. Часто двосторонній, суб'єктивний шум спричиняє порушення слуху, які на аудіограмі будуть зафіксовані.
"Якщо пацієнт звернеться до невропатолога, і у нього буде просто шум у вухах без будь-якої об'єктивної на то причини, і буде ще якийсь симптом, наприклад, з тої ж сторони, біль за вухом, оніміння половина обличчя, або асиметрія, швидше за все лікар-невропатолог призначить нейровізуалізацію, найшвидше МРТ мозку. Найчастіше шум у вухах на МРТ, підтвердити не можна. Немає такого апарату, щоб виміряти інтенсивність шуму у вухах. Найчастіше це розповідь самого пацієнта".
Лікування
Ефективного медикаментозного лікування майже не існує. Є медикаментозні препарати, різних груп, які дещо контролюють цей шум і дещо його пригнічують, розповіла Надія Осадців. За її словами, вони потребують тривалого прийому, два-три місяці, та мають обмежену ефективність. Рівень доказовості цих препаратів низький.
"Пацієнту рекомендується, наприклад, психотерапія або терапія управління гнівом, або когнітивно-поведінкова терапія. Крім того, є шум приємний для нас — білий шум. Ми можемо, наприклад, маскувати оцей постійний тинітус у голові якимось білим шумом. Є навіть слуховий апарат з програмою тинітус-маскування, де білий шум включений в програму. Крім того, є такі слухові апарати, що мають програми тренування мозку. Є так зване тинітус-тренування. Це програми вже в слухових апаратах, які маскують і пригнічують сам тинітус, та покращують і виділяють звук співрозмовника".
Зараз призначаються ноотропні судинні препарати для покращення роботи судин мозку, для відновлення волоскових клітин, однак їхня ефективність дуже обмежена, каже лікарка.
Читати ще
Читати ще
Запалення легень: які симптоми, діагностика та лікування пневмонії
