«Точка виходу» – це дата у календарі, коли ми закінчимо карантин і вийдемо на роботу. Точка у часі та просторі, яку ми твердо і незворотно визначимо сьогодні. Це те, чого нам критично не вистачає зараз.
Невизначеність, відсутність конструкції «початок карантину – закінчення карантину – повернення країни до роботи» – це те, що не дозволяє Україні, суспільству, організації, кожному з нас скласти план на наступні… ні, не чотири тижні, а до кінця 2020 року!
Ми маємо зробити висновки з італійського, іспанського, північнокорейського, американського, шведського і решти кейсів, так. Але ми маємо тверезо погодитись із тим, що вони не мають для нас прямої, а іноді й ніякої аналогії, бо у нас нема ні трильйона доларів, як у США, ні 300 мільярдів євро, як у Франції, чи 54 мільярдів євро, як у Польщі, чи навіть 10 мільярдів доларів, як у Казахстану, які ми могли б витратити на підтримку економічних суб’єктів та населення, платоспроможного, внутрішнього попиту.
Не можна рівнятись на ті сценарії прогнозування та дії, які підкріплені мільярдами резервних фондів інших країн. Це утопія та самообман, безпорадність та інфантилізм.
Ми маємо набратись мужності і визначити «точку виходу» разом із планом з мінімізації втрат від епідемії.
Група ризику – ізоляція у форматі «домашній арешт». Суспільство, держава, родичі забезпечують ізольовану групу ризику продовольством, ліками, зв’язком, медичним, дистанційним наглядом, медичними послугами, не пов’язаними з вірусом.
Решта десятків мільйонів здорових людей виходить на роботу, за умови персонального виконання санітарних вимог (маски, санітайзери, гігієна тощо).
Припустімо, 10 квітня уряд України оголосив би такою «точкою виходу» 10 травня. Вирішили – повертаємось до активного, хоча й не зовсім «нормального» життя та діяльності.
Місяця вистачить для підготовки ізоляції (добровільної і примусової) групи ризику та організації контролю й підтримки цих людей. Економічні та соціальні суб’єкти отримають змогу аналізу (стан внутрішнього та зовнішнього середовища) та планування початку роботи на 10 травня і далі. Власне, економіка запрацює вже завтра, 11 квітня 2020-го.
Ранок усього суспільства почнеться словами: «Виходимо на роботу 10 травня!». Просто скажіть собі, прямо зараз, уголос: «Карантин закінчується 10 травня». Це заповнить наші голови, наповнить нас як таких, ми вже завтра, наприклад, вийдемо з «диванного», пасивного, інфантильного режиму мислення та дій.
Нам потрібен власний, український план. Він потребує мужності лідерів, певного ризику, екстремальної дисципліни всього суспільства. Ми не переможемо цей виклик брифінгами про цифри доданих інфікованих (ні про що – зрозуміло, що вони будуть рости щодня ще кілька тижнів), історії про те, хто і як їхав із Польщі у Корюківку, паспортами у кишенях, працюючими ломбардами і рештою інформаційного пустопорожнього шуму.
Це – виживання. А виживати за нас ніхто не буде.
Аналіз.
Рішення.
План.
Дія.
Источник: 0462.ua
