За інформацією: Суспільне Чернігів.
Наталія Довженко. Суспільне Чернігів
Жінка пояснює: тих ампул, що в неї є, має вистачити приблизно до кінця року. Коли вони закінчаться, щоб знову отримати інсулін, їй потрібно відвідати ендокринолога та пройти обстеження. Найближча лікарня, де є такий фахівець, в райцентрі — за 45 кілометрів від села.
"Ні автобуса, ні машини — нічого. І таким, як ми, старим, от поїдь і випиши інсулін. З пенсії три тисячі — винайняти машину, а потім далі — як хочеш, так і живи".
Наталія Довженко каже: ситуацію ускладнює й те, що прикордоння щодня обстрілюють, а від хвилювання цукор піднімається ще більше.
"Учора і сьогодні вночі щось бухало. Спиш – розбудять. Бухає. А де воно бухає? Слава Богові, що не по нам. А було, що тут у нас горіла хата – ну що, я вийшла: уламки валяються у дворі. І стріляють над головою. Хвилюєшся – підіймається. Навіть через будь-що хвилюєшся – цукор підіймається".
"Заплатили 4 тисячі гривень і відвезли у Чернігів"
Жінка говорить: з віком до діабету додалися й інші хвороби, тому на ліки йде більша частина пенсії.
"Й інфаркти у мене були, і діабет, й онкологія, ще тепер і спина. Оце так і живемо".
Раніше ендокринолог, який призначав жінці інсулін, був у центрі громади – Семенівці, що за 36 кілометрів. Зараз фахівця там немає. А пряму дорогу з Олександрівки до міста закрили через загрози заходів диверсійно-розвідувальних груп.
Наталія Довженко показує ампули з інсуліном. Суспільне Чернігів
Востаннє жінці вдалося отримати інсулін завдяки збігу обставин.
"Тоді у мене ще й чоловік захворів, сильно захворів, що не міг навіть ходити. Винайняли ми машину на Чернігів, заплатили 4 тисячі і його відвезли у Чернігів. І він там пішов до ендокринолога і розповів мою ситуацію, що нам не виїхати, нічого. І вона, я вважаю, зглянулась наді мною. Він дав їй номер телефону. Вона подзвонила мені додому і виписала на моє прохання мені на рік інсулін. От рік закінчується і я думаю, що мені тепер робити".
"Поки є свій транспорт, їздимо…"
Ще один житель Олександрівки Леонід Рубан також хворіє на цукровий діабет. Живе на тому краю села, де майже всі хати побиті снарядами.
"Нам тут дісталось добре, можна сказати", — говорить про обстріли Леонід Рубан.
Леонід Рубан. Суспільне Чернігів
Чоловік розповідає: раніше теж їздив до ендокринолога в Семенівку. Тепер раз на три місяці відвідує лікаря в Новгороді-Сіверському. Каже: виручає те, що є власне авто.
"Для мене проблем то немає: поки є свій транспорт, їздимо на своєму транспорті".
Був момент, коли інсуліну, який підходить чоловікові, на Новгород-Сіверщині не було. Тоді він їздив до Чернігова.
"Там ми проходили курс. Нас переводили на інші інсуліни, призначали дози і все".
Як отримати рецепт на інсулін телефоном
Завідувачка ендокринологічного відділення обласної лікарні Любов Черв’якова каже: рецепт на інсулін люди з цукровим діабетом можуть отримати й телефоном, якщо дістатися лікарні проблематично.
Однак, ендокринолог може виписати інсулін не більш ніж на три місяці.
"Якщо вже там край, немає куди звернутися, немає де отримати цей інсулін, можна звернутися до обласної лікарні в поліклінічному відділенні. Наші лікарі телефоном можуть створити план лікування, в якому вказується вид інсуліну, дози інсуліну, аналізи і так далі. І на підставі цього плану лікування виписується рецепт", — пояснює Любов Черв’якова.
Любов Черв’якова. Суспільне Чернігів
Пацієнт має надати лікареві всю необхідну інформацію про себе, зокрема результат аналізу крові на глікозильований гемоглобін.
"Який вид інсуліну він отримує, які дози інсуліну він отримує. Крім того, обов'язковим є визначення аналізу крові на глікозильований гемоглобін. Це аналіз, який робиться раз на три місяці. І на підставі цього аналізу залежить, чи пацієнт отримує інсулін абсолютно безплатно, чи з доплатою".
"З ковідом та повномасштабною війною людей з діабетом стало більше"
Наразі даних про точну кількість хворих на цукровий діабет в області немає, каже Любов Черв’якова. Станом на 2020 рік у Семенівській громаді інсулін отримували до 60 людей, а загалом на Чернігівщині – 6 тисяч. Однак, з ковідом та повномасштабною війною людей з діабетом стало більше, говорить лікарка.
"На жаль, під час війни ми не маємо можливості мати точні дані щодо кількості хворих. Пацієнти постійно переміщуються, багато переселенців, багато переміщених осіб".Читати ще
Читати ще
Виділення з грудей у жінок: коли це норма, а коли — патологія
Читати ще
«Навчався у Львові і одружився, працював в умовах війни»: лікар із Сирії розповів, чому приїхав працювати в Семенівку
