Восени з року в рік в Україні традиційна біда: люди палять бур’яни, суху траву і все, що вважають непотрібним. Бо після збору врожаїв заведено, щоб на городах було чисто.
Водночас різні фахівці розповідають, що дим шкідливий. Від нього особливо страждають люди з хронічними захворюваннями, як астма, алергія серцеві недуги. І завдається непоправна шкода атмосфері.
А нині взагалі живемо в реальності, колив Україні точиться війна. Тож дим поблизу міст або в населених пунктах може викликати у людей паніку, адже можна подумати, що він виник через ворожі обстріли.
Пожежно-рятувальні підрозділи області у час війни перебувають у посиленому режимі несення служби та мають реагувати на зовсім інші виклики, аніж гасіння сухостою.
Але попри це на Чернігівщині вперто продовжують палити листя і бур’яни. Зокрема про цю проблему повідомляє староста Іржавецького старостинського округу Сергій Сирота. Він каже, що є така категорія людей, яким про цимбалам.
«Був у нас випадок людина запалила траву, навіть ледь школу не спалила. Хоча обіцяла мені під час війни не палити. Викликав поліцію, поліція провела бесіду і на тому все. Можливо, ще будемо розмовляти з дільничними. Якщо людей не карати, то не буде діла. Так, мова про штрафи. Виписується протокол і відповідно до статті закону штрафи від трьох до шести тисяч гривень за спалювання листя і сухої рослинності. А в межах природоохоронної зони – взагалі до 30 тисяч гривень. А якщо не доведи Боже згорить якесь дерево чи хата там, то вже Кримінальний кодекс передбачає до 10 років ув’язнення. Люди цього не розуміють і палять рослинність у себе під вінками. Листя, бур’яни із городів. А під час війни взагалі законом заборонено палити, військові просять – не паліть траву. ДСНС це клопотів додає, бо треба з’ясовувати, що саме горить», — у коментарі для ЧЕline зазначив Сергій Сирота.
Староста каже, що приклад, як варто вчиняти з сухою рослинністю подає своїм прикладом.
«Я вже три роки не палю рослинність. У мене 20 соток городу, то бур’яни з городу я складаю в кучу. Це займає місця 2на 2 метри. А мені люди кажуть: «У мене городу три сотки, то нікуди складати». Як нікуди? Із трьох соток, якщо зібрати все зілля, буде купа метр на метр і заввишки метр. А на весну з усього цього менше половини залишиться і буде перегній та добриво», — розповів Сергій Сирота.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рокова «Червона рута»: рокерка з Херсона, яка засвітилася на «Голосі країни», працює з чернігівськими музикантами
Він також зауважив, що у селі відповідально ставляться до вирішення проблеми із вивозом відходів.
«У моєму селі, де я старостою, поставили з керівником підприємства спеціальні сміттєві баки — здорові, об’ємом десь на куб, а може й більше. У нас по селу стоїть штук вісім, мабуть, таких баків. Це в різних куточках села. Зокрема в центрі — їх два. Ми їх регулярно вивозимо. Щоправда, роздільний збір сміття не ведемо. Усе разом збираємо. Із вивозом проблем немає. Є у нас звалище велике, яке зареєстроване. Підприємство, яке діє в нас на території округу, його регулярно підгортає», — повідомив він.
Між тим є проблема із деревиною, зокрема спиляними гілками дерев.
«Люди лінуються, навіть розпиляти на дрова, не хочуть. Бо на це треба витратити час і силу докласти. Раніше ж не було такого, щоб кудись гілки вивозили. Все рубалося і спалювалося у грубках чи печах.
На сьогодні небагато людей, які не знають що з деревиною робити. Наприклад, живе бабуся, в неї газ газове опалення, їй деревина — абрикоса не треба. От куди її подіти? Я поговорив із керівництвом громади, ми пришлемо їй щепоріз і комунальники ту деревинку на щепу подрібнять. Потім або собі заберуть, або комусь віддадуть. Ми нині займаємося цим питанням», — пояснив Сергій Сирота.
За його словами, кількість порушників правил благоустрою і свідомих у селі майже однакова.
«Десь 50 на 50. Важко ж порушників спіймати, а ще важче притягнути до відповідальності. Все розраховано на людську свідомість. Я добиваюся, щоб люди зрозуміли, що вже ера паління минула. Те що наші батьки й діди так робили, то все в минулому. А нині час зовсім інший – переробки», — вважає староста.
–
Спілкувалась Ірина Осташко
