Людмила Дмитренко, жителька села Величківка Корюківськогорайону, майже 30 років пропрацювала у школі вчителем початкових класів. Цього року школу закрили у зв’язку з малою кількістю учнів, вчителів працевлаштували в інші села, добиратися до яких нелегко. Людмила вирішила залишитисявдома, аби пожити для себе та приділити більше часу своїм рідним і захопленням.
Жінка живе разом із чоловіком, діти вже дорослі – живуть і працюють у Чернігові. Старша Катерина викладає українську мову дітям і дорослим, менша Анна – кухар. Чоловік Людмили Анатолій теж не працює. Раніше працював на сирзаводі в місті Мена, але через стан здоров’я вирішив звільнитися. Тепер Людмила з чоловіком займаються городом.
«На городі ми дуже любимо працювати. Можна сказати, це наше хобі. Я дуже люблю вирощувати врожай, люблю дивитися, як він росте, люблю полоти грядки, особливо люблю там, де ростуть огірки, помідори, квасоля. От картопля мене менше цікавить. Картоплею займається чоловік, а я займаюся ділянками. Також дуже люблю вирощувати полуниці, квіти. Квіти в мене в будинку та на вулиці. Щоб заробити трохи грошей, кімнатні квіти виставляю на продаж», – розповідає Людмила про свої захоплення.
У селі як такої роботи немає. Люди саджають овочі, аби потім продати, проте ціна на них невелика, особливо за останні роки значно подешевшала картопля. Її ціна в області – 3,50 грн за кілограм. Раніше люди заробляли багато грошей на картоплі, саджали гектари, але зараз така робота є нераціональною, бо щоб зорати, посадити та викопати, треба віддати багато грошей. Наприклад, в одному з сіл Понорницької ОТГ, щоб викопати картоплю, слід заплатити 40-50 грн за сотку, або 90-100 грн – якщо хочете викопати комбайном.
«Картоплі ми саджаємо небагато, бо з господарства в нас тільки кури. Загалом ми вирощуємо кукурудзу для курей, цьогороку насадили багато гарбузів на насіння, кавуни поросли дуже солодкі. Огірки, помідори, перці, щоб робити заготівлі на зиму»,– пояснює Людмила. Вони з чоловіком цього року зібрали гарний урожай квасолі, яку дуже швидко і продали.
Також у селах Чернігівщини значно зменшується кількість худоби. Люди дедалі частіше збувають корів, бо молоко теж дешево купують, а сіно заготовляти дорого, та й череди в селі зменшуються.
Ціни в магазинах, порівняно з містом, значно вищі. Тому люди, які живуть біля районних центрів або Чернігова, на закупи їздять до міста.
«У магазин частіше ходить чоловік. То він зауважив, що подорожчали і хліб, і сірники, і цукор, а ціна гречки, порівняно з минулим роком, зменшилась», – розповідає Людмила.
Нещодавно в жінки з’явилося нове захоплення. Вона створила сторінку в мережі TikTok, публікує там гумористичні відео. Зіркою Мережі став її чоловік Анатолій. Жінка знімає відео, як її чоловік працює. Одне відео набрало вже понад мільйон переглядів, інші – трішки менше. Сторінку в TikTok Людмила почала вести в жовтні минулого року.
«Це для мене спілкування. Коли я працювала в школі, дуже любила спілкуватись, а зараз роботи немає, а спілкуватись хочеться. Я спілкуюсь таким чином. Знімаю я чоловіка на тему «Толя в роботі». Знімаю і врожай. Завдяки цим відео мені вдалосяпродати квасолю. Загалом продали 30 кілограмів», – зазначає Людмила.
Чоловік Людмили, Анатолій, виготовляє віники. Ціна всього 120 грн, вони дуже хорошої якості. Сім’я вирощує сорго. Віники Анатолій в’яже вручну, їх розбирають дуже швидко, зазвичай за попереднім замовленням.
До заміжжя Людмила жила в місті Мена. Там зараз проживає її тато, брат із родиною. Але жінка не хоче переїжджати до міста.
«Мені подобається в селі. Село недалеко від Мени. Можна їздити і велосипедом, і маршрутки регулярно ходять до Чернігова. Я не хочу жити в місті, бо коли там жила, то мала лише шістьсоток городу, не було місця для клумб. А тепер у мене квіти скрізь. Тут жива природа, тут кожного ранку я виходжу і милуюся своїми квітами, милуюся своїми полуницями, малиною. А в місті не те, не для мене те життя», – розповідає Людмила.
Таке життя селян. Заробляють тим, що самі зроблять і виростять, насолоджуються природою та чекають діток на вихідні.
Спілкувалась Оксана Замятіна
