Микола Одинець мешкав у селі Новоселівка, в передмісті Чернігова, у березні 2022 року під час окупації помер на власному подвір’ї. Йому було 69 років.
За сім років до початку повномасштабного вторгнення Микола Одинець переніс інсульт. Як наслідок недуги, у чоловіка паралізувало ногу і він не міг ходити. Жив один.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині попрощалися з трьома загиблими воїнами
У першій половині березня згорів будинок Миколи. Тоді він на руках виповз і врятувався від смерті. Перебрався у сарай. Племінниця Ірина, скільки могла, навідувала його, годувала.
Проте залишатися у Новоселівці з кожним днем ставало дедалі небезпечніше. Тож Ірина з рідними пішки евакуювалися до сусіднього села. Транспорту не мали, тому забрати дядька не могли.
Коли рідні повернулися додому після звільнення Чернігівщини на початку квітня 2022 року, то знайшли тіло Миколи. Він не був обгорілим чи пораненим та імовірно, помер від нестачі медичної допомоги.
Микола Одинець народився в Новоселівці. Працював на будівництві, їздив на заробітки. Мав родину, та останні 30 років жив сам, був розлученим.
«Це рідний брат мого батька. Його життя було тяжким, особливо після розлучення. Але він багато усміхався. Грав на гітарі. Любив співати. Поки міг, обробляв землю, намагався зробити все для себе… А потім помер мій тато, через три роки у дядька Миколи стався інсульт…» – пригадала племінниця Ірина.
Чоловіка поховали 4 квітня на подвір’ї, а згодом перепоховали на місцевому кладовищі.
–
