Багато українців, рятуючись від війни, опинилися за кордоном. Потроху обживаються, але все одно дуже сумують за рідною домівкою. Серед таких і відомий чернігівський журналіст Сергій Гайдук.
Ще до початку повномасштабного ворожого вторгнення на українську землю він поїхав погостювати до сина, який багато років живе в Аргентині. Пан Сергій думав, що ненадовго, але залишається в цій країні досі.
За словами Сергія Гайдука, Аргентина – привітна та надзвичайно цікава країна. А її столиця Буенос-Айрес – величезний мурашник, у якому мешкають 12 мільйонів людей. Тож місто дуже гамірне, але водночас динамічне і цікаве.
«Буенос-Айрес вражає неймовірним розмаїттям – культурою, поєднанням стилів і привітними людьми. Столицю можна охарактеризувати, як місто еклектиків.
Тут поєднується різноманіття архітектурних рішень: поруч із сучасним елітним офісним центром можуть розташовуватися маленькі й убогі багатоповерхівки. Таке враження, що архітектори забудовували місто, як хотіли. На вулицях багато графіті, причому дуже довжелезних.
Яка архітектура, така й рослинність – і дерева усілякі, і кущі. Можна побачити усякого», – у коментарі для ЧЕline зазначив Сергій Гайдук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Є все, але не вистачає України»: відомий чернігівський журналіст Сергій Гайдук – про життя в Аргентині
Як уже зазначалося, Аргентину населяють привітні та щирі люди. Зустрічаючись, вони не обмежуються словесними вітаннями, а обіймаються, навіть обмінюються повітряними поцілунками.
«Спочатку було неймовірно важко звикнути до цього. До обіймів незнайомих і чужих людей. Та спробу уникнути таких контактів аргентинці сприймають як невихованість. Тобто місцеві жителі відкриті до спілкування.
А в магазині, до якого я ходжу, продавець Мартин вивчив «До побачення» і тепер, коли я виходжу, прощається зі мною українською. А я йому іспанською кажу «До завтра».
В Аргентині можуть влаштовувати спонтанні свята. Але аргентинці багато не п’ють алкоголю. Перевагу надають червоному вину. І то дозволити його собі можуть тільки у другій половині дня. Вечеря в них починається о 21-й годині, це пізніше, ніж заведено в Україні. А ще вони люблять довго сидіти та розмовляти на різні теми.
Син мій чи племінник перекладають, вони добре знають іспанську мову. Але без знання мови важко.
Удома був у кількох родин, попили чаю, поспілкувалися, оглянули господарство, теплички», – розповів чернігівець.
Пристрасть Сергія Гайдука – спорт, тож на цю тему він написав безліч публікацій. А футбол – це аргентинська пристрасть. Тож перебуваючи в Аргентині, пан Сергій не міг не побувати в місцевості, де народився і тренувався всесвітньовідомий футболіст Дієго Марадона. Каже, що там усе не дуже до ладу, але важливе саме розуміння, що перебуваєш у такому місці.
Побував земляк і в багатьох центральних музеях – образотворчого, декоративного, мистецтва та інших. Всюди – велич і краса.
Та особлива цікавинка Буенос-Айреса – це центральне кладовище Реколета.
«Це відомий цвинтар, розташований в однойменному районі Буенос-Айреса. Місце поховання багатьох відомих аргентинців. Там поховані більше як двадцять президентів і віцепрезидентів Аргентини, письменники, архітектори, мореплавці й інші видатні люди. Це справжній музей архітектури», – зауважив Сергій Гайдук.
Він також каже, що, попри красу столиці, йому до душі ближча природа. Тож навіть вітряна Патагонія ближча за людний Буенос-Айрес.
Але хоч як добре в гостях, удома все одно краще. Тож Сергій Гайдук сподівається, що вже скоро буде вдома, на рідній Чернігівщині.
–
Спілкувалась Ірина Осташко
Фото – Сергій Гайдук
