29-річний Михайло на псевдо Апостол із Чернігівщини відслужив в армії у 2018–1019 роках, а після повномасштабного вторгнення знову взявся до зброї.
Михайло вже мав офіцерське звання після військової кафедри, він пройшов підготовку як командир взводу в Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а потім вивчився на артилериста. З весни 2023 року чоловік служить у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського старшим офіцером батареї. Спочатку працював із радянськими гарматами Д-20, потім опанував британську самохідну артустановку AS-90.
«Трошки світ побачив, бо навчали нас у Великій Британії, в Королівській школі артилерії. Союзники прагнули, щоб ми були універсальними, вміли працювати і як механіки-водії, і як навідники, знали основи ремонту техніки. Це дуже допомогло в реальній бойовій обстановці. Бо були моменти, коли в день випускали до 100 снарядів. Британські гармати більш влучні, наводитися легше, багато автоматики», – розказує Михайло.
Завдяки роботі Апостола та його хлопців було уражено і ворожі колони, і російські танки, іншу бронетехніку, знищувалися позиції та жива сила противника. Номенклатура боєприпасів до британських гармат дає можливість виконувати величезний спектр бойових завдань.
«Крім знищення виявлених цілей за командою, наше головне завдання – берегти піхотинців. Не дати ворогу наблизитися до наших побратимів. Тільки дрони бачать висування противника чи штурм, ми відкриваємо вогонь, аби ліквідувати загарбників ще на підступах. Так ми працювали минулого року під Урожайним, а потім під Пречистівкою», – ділиться військовий.
Після війни Михайло мріє повернутися до мирної професії та створити родину. Але це вже буде в майбутньому, коли все закінчиться й охолонуть стволи гармат…
Джерело: Чернігівський обласний ТЦК та СП
–
