У Чернігові вшанували пам’ять видатного гетьмана Івана Мазепи, якого росія й донині вважає зрадником. Саме на сьогоднішню дату, 20 березня, припадає день його народження. Із нагоди цієї події до Чернігова приїхала Ольга Ковалевська, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ. Вона прочитала лекцію, присвячену гетьманській державі, під назвою «Економіка Гетьманщини: державницький та індивідуальний вимір».
Ольга Ковалевська розповіла, що насправді ця тема вивчена мало, тож наразі опубліковані лише окремі праці. У своїй лекції пані Ольга приділила увагу статкам українських гетьманів, яким коштом будували навчальні заклади й церкви та якою насправді була козацька держава.
До речі, за словами науковиці, Гетьманщина виникла у середині XVII сторіччя та проіснувала 115 років. Спершу вона існувала в межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств і території Запорозьких Вольностей. Між тим, розвивалася нерівномірно: змінювалася територія, кількість полків, чисельність населення. Розквіт держави почався з гетьмануванням Івана Самойловича, і цей період якраз асоціюється з пишністю та козацьким бароко. Є дані, що у XVII – XVIIІ сторіччі козацька старшина жила доволі заможно, до того ж не соромилася ходити в європейському одязі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помірялися силами «Сосницькі ведмеді» та «Менські вовки»: на Чернігівщині відбувся товариський шаховий турнір
Гетьманщина мала свій бюджет, свою фінансову систему і грошовий обіг. Між тим, від часу підписання Березневих статей Богданом Хмельницьким московська держава робитиме спроби запустити руку до гетьманської кишені.
У Гетьманщині існувала широка система податків. Одним із найбільших джерел надходжень були податки на млини та броварні. Існували відкупи на горілку, дьоготь і тютюн. Значний збір надходив до військової скарбниці від пасік. Стягувалися проїзні, транзитні та внутрішні митні збори. У Гетьманщині існувала система прямого оподаткування населення. Також одним із найефективніших джерел прибутку була плата за оренду землі. Гетьмани також сприяли розвитку міст і ремесел. Були й інші джерела наповнення казни держави.
Між тим, протягом XVIII століття Гетьманщина поступово втратила політичну і економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана було скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Ірина Осташко
–
