Літо вже на дворі, й у багатьох сім’ях планують відвезти дітей на канікули до родичів у село. Міські діти звикли до іншого життя й можуть зіткнутися з новими обставинами, що не здаються небезпечними. Ваші родичі, які мешкають у селі, теж можуть вважати це дрібницями. Але це не так.
Пошуково-рятувальна волонтерська асоціація підготувала кілька порад для батьків.
Обговоріть всі ці теми з дитиною до приїзду в село, по дорозі і вже на місці, покажіть та навчіть, що можна робити, а чого краще уникати. Навіть, якщо дуже хочеться.
Родичі. Наголосіть на тому, що бабусі, дідусі та/або інші родичі, на кого ви полишаєте дитину, мають пильнувати за нею і перевіряти, де вона знаходиться. Якщо дитина зникне, родичі мають негайно повідомити про це батьків і поліцію. Краще відмінити виклик поліції, якщо дитина знайдеться, ніж втрачати дорогоцінний час. Батьки, в свою чергу, мають терміново звернутись до поліції та волонтерських організацій для пошуку. Найпоширеніша причина зникнення дітей — недогляд дорослих.
Зв’язок. Для дитини може бути шоком те, що мобільний зв’язок й інтернет можуть бути відсутніми у деяких місцях. Дізнайтеся про ці місцеві особливості й перекажіть дитині. Ще вдома зробіть разом з дитиною дослідження — скільки часу смартфон заряджається, скільки часу тримає заряд у пасивному стані та під час інтенсивного використання. Дитина має кожного вечора ставити телефон на заряджання.
Водойми. Навіть якщо дитина вміє плавати, не можна дозволяти їй йти до річки або ставка без нагляду дорослих. Ті ж, хто вміють плавати, тонуть частіше, бо відчувають себе у безпеці. Сільські водойми часто не пристосовані для купання, там нечищене дно, можна потрапити у несподівану течію. Дуже небезпечні ігри у воді без догляду дорослих.
Прогулянки. Дитину треба ознайомити з місцевістю, показати основні орієнтири, по яким легко знайти дорогу до дому. Не відпускайте дітей до 10 років гуляти без догляду. Дитина завжди має носити з собою телефон, але не треба розряджати його серфінгом у соцмережах під час прогулянок. Радимо придбати дитині наручний годинник з GPS-трекером та підключити його до своїх гаджетів – так ви завжди будете знати, де вона.
Ліс. У ліс треба ходити лише з дорослими. Всім учасникам прогулянки, включно з дорослими, бажано вдягати яскравий одяг, щоб легко побачити одне одного. Рекомендуємо, щоб кожна дитина мала з собою свисток, пляшку води, трохи їжі та повністю заряджений телефон. Дитині не треба їсти ягоди й гриби, не спитавши дорослих.
Коли дитина загубилась. Якщо дитина заблукала в лісі, вона має одразу зателефонувати на 112, і лише потім – родичам. Після цього вона має залишатися на місці. Навчіть дитину слідувати правилам СОС, якщо вона загубиться у лісі. СОС це Стій, Озирнись, Сміливо закричи.
Колодязі та ями. Колодязі — одне з найнебезпечніших для дитини місць у селі. Розкажіть, що на колодязь не можна залазити, перегинатися через край, гратися з ланцюгом або мотузкою. Дізнайтеся у місцевих мешканців про відомі їм колектори та заховані в траві ями й розкажіть про них дитині.
Покинуті споруди. Діти люблять гратися у покинутих сараях, домівках, недобудовах. Найбільшу небезпеку становлять самі споруди – стіни, підлоги, стелі зненацька можуть зламатися й впасти на дитину або разом з дитиною. У таких затемнених місцях часто росте трава, де полюбляють ховатися змії, можна натрапити на побите скло чи цвяхи.
Електрострум. В селі можна натрапити на старі й іржаві немовби непрацюючі трансформаторні будки, розподільні щити, стовпи з проводами. Але вони можуть бути підключені до електромережі. В гаражах і сараях часто трапляються незахищені або поламані розетки, оголені дроти. Вони теж можуть бути небезпечними. Також не можна залізати на ЛЕП та гратися під ними.
Незнайомці. Правила міст працюють і у селі. Ніколи не можна йти з двору, не повідомивши дорослих, з ким, куди і навіщо ти йдеш. Не можна йти з незнайомцем, навіть якщо він/вона каже, що відведе до родичів. Єдина людина, окрім рідних, з якою дитина може бути в безпеці – поліцейський.
Дороги. У сільській місцевості, порівняно з містом, небагато машин на дорогах. Це створює ілюзію безпеки. Насправді, у селах на вулицях немає поліцейських патрулів, тому тут часто водії відчувають безкарність і перевищують швидкість, сідають за кермо напідпитку. Тому дитина має завжди сходити з дороги, якщо почує чи побачить, як наближається автівка. І ні в якому разі на дорозі не можна гратися.
Тварини. Міська дитина у селі часто вперше наочно знайомиться з тваринним світом. Будьте з нею у цей момент. Спроби самостійно підійти до тварини, доторкнутися до неї, можуть бути небезпечними. Коні брикаються, корови й вівці бодаються, собаки кусаються. Кози, свині, гуси, півні, індики – всі сільські тварини не звикли до пестощів і тісного контакту з дитиною. Навіть брати в руки миле курча небезпечно, бо квочка може почати агресивно захищати своє маля.
Дикі тварини, як ховрахи чи білки ще менше раді бачити людей. А симпатичний їжачок може вкусити дитину (бо він хижак, і до того ж може хворіти на сказ). Нарешті, у селі є небезпечні комахи — їхній укус може викликати алергічну реакцію.
Туалет. Сільські туалети у дворах незвичні для дітей з міст. Розкажіть дитині, що в отвір не можна лізти, навіть, якщо туди впав смартфон.
