День святого Валентина, або ж Валентинів день чи Свято всіх закоханих відзначають 14 лютого, цього року воно припадає на вівторок. Назва свята походить від традиції вшанування святого Валентина християнами західного обряду. Святий Валентин понад усе цінував любов, терпимість і вміння залагоджувати суперечки. Тому й ми маємо розуміти, що найголовніше цього дня — не дорогі сюрпризи чи вечері при свічках, а тепло, довіра і радість близької людини. Утім, більшість українців уже майже рік не відзначає свята, бо найголовніше бажання – це Перемога України. Але існує й інша думка – не дати русні вкрасти свята. Відзначати чи ні, святкувати чи ні та що взагалі думають про Свято всіх закоханих у період війни, ми поцікавилися у відомих чернігівців.
Віталій Чернюк, приватний підприємець
Я дотримуюся думки такої: любити треба щодня, а не тільки на 14 лютого. І зрозуміло, що зараз війна і не до свят людям, але саме вчинки, які доводять, що ти кохаєш людину, треба все одно робити, і звісно, що не 14 лютого, а 365 днів на рік. Це можуть бути навіть дрібниці. Який сенс святкувати День закоханих, якщо ви не питаєте одне одного, як минув день у всі інші дні, а от саме 14 лютого йдете до ресторану. Йдіть просто до ресторану, якщо маєте таку можливість, у будь-який день, зробіть подарунки тоді, коли хочеться, а не коли прийшло 14 лютого.
Олександр Комаса, правозахисник
Святкувати в ресторані за вечерею не будемо, для мене не тільки Свято закоханних, а й інші свята в період війни не святкуються. Бо і державні свята в нашій країні ніхто не святкує. Це так, просто додаткова можливість побути поряд із коханою, зробити якийсь маленький подарунок чи подарувати квіти. Тому будемо з дружиною вдома, символічно відзначимо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні вперше діятиме окрема заборона на вилов щуки
Марія Руденко, директорка Агенції регіонального розвитку
Кохання не підлаштовується ні під час, ні під обставини. Війна тільки посилює ці почуття. Починаєш цінувати ще більше, частіше говорити, що любиш, по можливості робити подарунки одне одному, не відкладаючи на певні дати. Тому для нас це ще одна додаткова можливість сказати, як ми кохаємо одне одного. Оскільки це робочий день, то відзначимо вдвох уже після роботи, але без великих святкувань.
Наталія Лазаренко, сімейний арттерапевт
Ми будемо в сімейному колі, бо якраз на цю дату припадає день народження племінниці. Безумовно, такого святкування, як до війни, не буде, але поки в нас із чоловіком є можливість побути поряд, то, звісно, скористаємося такою нагодою. Оскільки ми давно у шлюбі і маємо двох діток, то для нас це можливість пригадати щасливі моменти з минулого, як ми разом пройшли через великі випробування. І зараз проходимо також. Ніхто не знає, скільки Богом відведено часу, тому, поки є можливість, раджу кожному пригадати щось позитивне та приємне, зробити маленький сюрприз. Бо такі дрібниці додають нам сил і натхнення, аби легше пережити складні обставини, які зараз у нашій країні. Якщо чоловік зараз служить, то я радила б жінкам також дистанційно зв’язатися з ним, підбадьорити та сказати, як сильно ви його кохаєте. І взагалі можна зізнатися в коханні ЗСУ та задонатити їм на честь свята.
Алла Бєдна, журналістка телеканалу «Новий Чернігів»
Я ще без пари, тому для мене 14 лютого буде схожим на звичайний робочий день. Утім, якби в мене був коханий, то неодмінно придумала б щось, аби відзначити цей день і побути двох. Бо коли, як не зараз? Нас постійно лякають повторними наступами, ніколи не знаєш, куди наступного разу прилетить рашистська ракета. Тож треба цінувати життя зараз, кожного дня, і дякувати Богу, що маєш таку можливість. Безперечно, без надлишкового, феєрверків і банкетів. Але побути поряд разом, сходити на побачення і ще раз сказати, як ви кохаєте одне одного, я вважаю, це треба робити.
–
Спілкувалася: Марина Кирієнко
