Страшна війна, яка нині триває в Україні, негативно впливає на все живе. Постійно обстрілюють і прикордоння Чернігівщини. Та як би події не розгорталися, на дворі – весна. Тобто, період, коли повертаються перелітні птахи. До того ж, навесні пернаті створюють гнізда та виводять потомство.
Як впливає військова реальність на птахів? У цьому питанні розбиралися разом з Олександром Федуном, чернігівським орнітологом.
За його словами, досліджень на згадану тематику не проводили і робити це немає можливості. Тому, достеменно й однозначно стверджувати про вплив війни на птахів – неможна. Але деякі тенденції прослідковуються.
«Всі ми боїмося обстрілів, так само і птахи. Адже відбувається полохання птахів. Наприклад, опустилися гуси на поле, білолоба гуска чи гуменник, які в нас не гніздяться, а тут – обстріл. То птахи піднімуться й полетять. Куди? Хтозна, чи за кордон, чи повернуться назад. Але у нас вони зупиняються на полях аби підгодуватися. Бо десь, ймовірно, озимина росте, залишки кукурудзи лишилися, чи якесь насіння», — зазначає Олександр Федун.
.
«Наприклад, грак. Якраз коли Чернігів був оточений, граки продовжували гніздитися. Навіть у тих місцях, де місто інтенсивно обстрілювали, граки все одно гніздилися. Це зокрема район Хімволокна. І зараз вони вже тримаються гнізд. І в районі Епіцентру, який також обстрілювали, також була колонія граків. І нині є. Так стається, бо в період, коли птахи починають розмножуватися, вмикаються механізми гормональної системи. Запуском їх є зміна зовнішнього середовища, збільшення світлового дня. І гормональний плив настільки потужний, що він пересилює зовнішні виклики і небезпеку», — зауважив орнітолог.
Олександр Федун вже тривалий час займається дослідженням орнітофауни Чернігівщини і викладає у Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т. Шевченка на природничо-математичному факультеті. Тож якщо хтось із абітурієнтів мріє вивчати природу з науковими підходами – Олександр Федун запрошує вступати саме сюди.
Ірина Осташко
