Весна для селян – традиційна гаряча пора, бо це старт сезону сільськогосподарських робіт. До повномасштабного вторгнення селяни навіть не роздумували, чи саджатимуть городи та чи засіюватимуть поля.
Між тим, повномасштабна війна перевернула все з ніг на голову: поля поблизу кордону через обстріли не обробляють, а з прикордонних сіл, які під постійним ворожим вогнем, люди повиїжджали. Тож зрозуміло, що порати городи не приїжджатимуть.
У селах, які подалі від кордону, люди весняними роботами займаються, але не з дуже піднесеним настроєм, бо постійно поширюються чутки про ймовірний повторний ворожий наступ.
Але хоч би яким був настрій, весна кличе на городи, поля та присадибні ділянки. Тим паче, що українці – народ працьовитий. Тож скільки і які культури саджатимуть, дізнавалися безпосередньо в сільських жителів і власників земельних ділянок.
Юрій Дахно із села Москалі розповів, що поки з весняними викликами не впорався.
«Цьогоріч через надмірну, порівняно з минулими роками, кількість вологи садити дещо проблематично. Де вищі городи, там посадили, а низькі ще й досі не саджені. Садимо також менше ніж літось. Займаємося городництвом лише для себе, аби бути впевненими в якості врожаю. А вигоди тепер нема навіть тим, хто раніше займався цим для продажу. Ринок збуту зменшився, або його взагалі нема», – розповів пан Юрій.
.
