За інформацією: Суспільне Чернігів.
Андрій Карпенко. Суспільне Чернігів
Російські військові перевірили телефони у місцевих жителів, говорить Андрій. Після чого забрали його, брата Миколу та їхнього сусіда Олександра.
Чоловіків відвели на інший кінець села, посадили до броньованої машини та повезли в невідомому напрямку.
"Їхали ми приблизно години дві, після чого нас вивели, сказали: "Чекайте". Це на якійсь околиці села ми стояли. Ми навіть не знайшли це село. Що там за село, я так і не знаю".
"На кожне "ні" отримували удар кувалдою"
Чоловіків завели до двору, поклали на асфальт обличчям донизу та почали допит. Єдиним запитанням було – кому вони "здали" російські позиції.
"Після того, як вони отримували негативну відповідь, тобто "ні", кожен з нас отримував по удару кувалдою. Удари починали з п’яток, і з кожним ударом все вище, вище, і так до голови, і назад. Після десь двох годин того, що ми там пролежали, нас скинули в погріб".
Наступного ранку росіяни по черзі викликали Олександра та Миколу, пригадує Андрій Карпенко:
"Я тільки почув, що на них почали кричати: «Що у вас в телефонах? За що ви не любите нашого президента, що таке зберігаєте у своїх телефонах?»".
Після цього чоловік їх більше не бачив. Згодом Андрію перемотали обличчя ганчіркою та вивезли з того села. Його залишили посеред дороги, наказавши не знімати пов’язки, поки він не перестане чути рух колони.
"Як вони поїхали, я вже зняв з обличчя цю пов'язку, подивився, вдалині побачив якесь село. Ну, я ж пішов до того села, щоб у когось дізнатися — хоч, де я знаходжуся".
Андрій Карпенко йде вулицею села. Суспільне Чернігів
"Від якоїсь жінки в селі дізнався, що це Шибиринівка"
Зустрівши в селі якусь жінку, Андрій дізнався, що перебуває в Шибиринівці. Того ж дня він зміг дістатися до села Довжик, де й переночував. А вранці пішов до Деснянки. Каже, всі поранення лікував вдома власноруч.
"Не знаю, скільки ребер були поламані. Явно, штук шість, це точно. Три шрами на голові були від кувалди також. І шрами на пальці. Він також цвяходером хотів, каже: «Хочеш, я тобі пальці відрубаю?»".
Андрій вважає: його врятувало те, що мав новий телефон, який був практично порожнім. Про загибель брата та сусіда Андрій дізнався наприкінці травня 2022 року. Їхні тіла знайшли у селі Шестовиця.
"Якийсь чоловік прогулювався з собакою, і собака відрив. Там за селом такий невеликий смітник і вони там прямо їх закидали сміттям. Не закопували, просто прикрили сміттям. Я відчував, що щось не так. Звісно, дуже засмутився. Не стало брата… Це був мій старший брат, який мене виховав".
На одному із фото упізнав військового РФ
Під час досудового розслідування чоловіку показали фото декількох військових РФ. На одному з них він упізнав Ермека Кубекова — командира взводу 90-ї танкової дивізії.
Ермек Кубеков. СБУ
29-річного уродженця Казахстану наразі заочно судять у Чернігівському районному суді. Його звинувачують у жорстокому поводженні з цивільним населенням на окупованій території. Перебування російського військового на території України, зокрема на Чернігівщині, підтверджують дані геолокації його телефону. Про це йдеться у письмових доказах, які озвучили на одному з засідань.
Номер Кубекова вперше зафіксували 24 лютого 2022 року при перетині ним кордону з Україною на пункті пропуску "Грем’яч".
"Після чого номер було помічено у Чернігівській та Київській областях. На території Новобілоуської ОТГ номер Кубекова фіксувався з 7 до 12 березня 2022 року", — розповів під час судового засідання суддя Чернігівського районного суду Владислав Кухта.
Владислав Кухта. Суспільне Чернігів
Наступне засідання у справі відбудеться 19 березня.
Читати ще
Читати ще
Військовослужбовцю РФ оголосили підозру у сексуальному насильстві над жителькою Чернігівщини
Читати ще
Три роки після окупації: який вигляд має село на Чернігівщині, де нищили російську техніку навесні 2022 року
