Нині українські родини проходять непросте випробування війною. Бо багато сімей роз’єднані. Чоловіки встали на захист країни, а дружини з дітьми – вдома чи за кордоном.
Так, на жаль, триває вже довго, і люди змушені призвичаюватися до нових реалій життя, в яких найрідніші люди не поруч й емоційні зв’язки між подружжям потроху згасають. Тож багатьох нині турбує запитання: як же зберегти родину на відстані? Ситуацію обговоримо з Юлією Примак, кандидатом психологічних наук, доцентом НУЧК імені Т.Г. Шевченка.
Психологиня каже, що в деяких випадках відстань може піти на користь стосункам, позаяк спрацьовує так званий ефект притягування.
«Говоріть, згадуйте про те приємне, що було у вашому спільному житті, житті до територіальної віддаленості. Комунікація та підтримка – дієві. А от у разі складнощів у комунікації вже до війни проблема може загостритися, тим паче, коли між вами відстань. Загалом способи зруйнувати кохання на відстані тотожні за принципом, як і у звичних стосунках поряд. Тому уникати, говорити неправду, ігнорувати, порушувати кордони, звинувачувати одне одного – не найкращі моделі в парі навіть за мирних умов. Відтак, стосунки на відстані можуть стати неабиякою кризою для пари, але водночас можуть і стати тим досвідом для майбутнього, що більше згуртує», – пояснює вона.
Психологиня наголошує, що в цих кризових умовах кожен із нас стає відповідальнішим, аби вижити (так само може спрацювати й зворотній механізм – захисна інфантилізація). Тому і повинна бути в кожного із нас корисна справа (для себе, для інших), щоб не захлинутися в негативних емоціях або очікуваннях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історичні цікавинки: про перші велосипеди та перегони в Чернігові
«На відстані люди мають менше повсякденних побутових дотиків одне до одного, але навіть і за таких аспектів за певних зусиль обох ця ситуація може розглядатися як можливість засвоїти новий досвід, розвинути свою особистість. І все це задля життя, майбутнього, нашої Перемоги!
Стосунки на відстані – це дуже індивідуально, дуже інтимно. В кожній парі вони будуть вибудовуватися по-різному. Це залежить від багатьох обставин: рівня довіри, самоцінності, цінності стосунків для партнерів, пари тощо. Це індивідуальна динаміка, індивідуальна траєкторія розвитку стосунків. Витримавши цей складний час, кризовий процес у стосунках, підтримуючи та зберігаючи важливе й значуще для кожного в парі, люди лише зміцнюють ці стосунки, переводячи їх на вищий рівень функціонування, адже кожен змінюється, мудрішає, виконуючи корисну справу», – наголошує Юлія Примак.
Ірина Осташко
–
