Проте не звичайна, яка навесні нас тішить запаморочливим цвітінням у садах, а влітку – соковитими кисло-солодкими плодами, які, особливо в урожайні роки, дачники пропонують відрами на місцевих базарах, а степова або ще її називають кущова, бо вона росте дійсно як кущ.
Вишня степова — медонос, який інколи може вирости і під 2 м, проте зазвичай її висота «тримається» на півтораметровій позначці. Листя, квіти та плоди схожі зі звичайною вишнею, проте дрібні. Її плоди також їстівні. У степових регіонах, де її дуже багато, — місцеве населення збирає та заготовляє плоди вишні степової у великих кількостях.
Вважається однією з родоначальниць вишні звичайної. І досі використовується для виведення культурних та декоративних сортів вишні. Поширена у степовій зоні, світлолюбна. На Чернігівщині степова зона не є суцільною, адже область переважно належить до лісостепової зони, але її елементи та найближчі до степу ділянки є у Ніжинському та Прилуцькому районах.
Цікаві факти про вишню:
Це не ягода, а кісточковий фрукт.
Належить до родини трояндових, рід «слива».
Вишня у перекладі з латинської – «пташиний клей»
Якщо так трапилось, що вишня степова росте навіть у півтіні, то у такому місці не плодоносить.
Перші згадки про її використання у їжу та вирощування датуються 8000 р. до н.е в Анатолії (нинішня Туреччина)
У Європу потрапила з Анатолії у 7 ст.
Перші згадки про вирощування вишні у Київській Русі датуються 12 ст.
Джерело та фото: «Чернігівщина туристична»
–
