Виставка кольорового офорту Миколи Кочубея «З народних джерел»

З 10 березня в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (у Колегіумі, на Валу) розпочала роботу виставка графічних творів відомого художника і графіка Миколи Кочубея. Вона приурочена до 160-ї річниці від дня смерті Тараса Шевченка.

На виставці представлено частину циклів робіт, створених за мотивами українських народних пісень: «Наша пісня», «З народних джерел».

Художник у своїх графічних роботах втілює звуки й пісенні мотиви, переносить пісню на папір. Його переповнені архетипами картини буквально співають. У них одразу впізнається українське — митець використовує символи, натяки та образи, які апелюють до підсвідомості й генетичної пам’яті. «Я використовую українську писанку, її орнаменти, сакральні знаки, чий зміст деякою мірою вже втрачений, але генетична пам’ять є в усіх нас… Ці знаки я вплітаю в орнамент, стилізуючи й перетворюючи в образи», — розповідає Микола Кочубей.

Микола Савович Кочубей — український художник, графік, автор ескізів українських пам’ятних і ювілейних монет, дизайнер українських поштових марок. Заслужений художник України. Голова секції художників графічного мистецтва Київської організації Національної спілки художників України. Від 2005 року працює викладачем кафедри живопису і композиції Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Учасник всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1986 р. Персональні виставки художника відбувались у Києві (1995, 1999, 2007, 2010 рр.), Парижі (2008 р).

У творчому доробку Миколи Кочубея кольорові офорти, акварелі, літографії. В основі його творчості — український фольклор; основна техніка — кольоровий офорт. Використовує фрагменти українського іконопису, народних картин, ужиткових речей, досягаючи мінливості орнаменту; розробляє дизайн-ескізи до ювілейних і памʼятних монет НБУ.

Микола Савович народився у Києві 30 грудня 1956 року. Родина художника походить з Вінниччини, з села Нападівка.

У 1973–1977 роках Микола Кочубей навчався у Київському художньо-промисловому технікумі. На початку 80-х він продовжив навчання у школі-студії Віктора Зарецького, у 1984–1990 роках — у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (викладачами з фаху були Андрій Чебикін, Микола Компанець). У 1993–1996 роках — аспірант асистентури у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури під керівництвом Георгія Якутовича.

Технікою офорту Микола Кочубей захопився під час навчання в НАОМА під впливом свого викладача Андрія Чебикіна. Саме в такій техніці була виконана дипломна робота митця — серія кольорових офортів «З народних джерел до українських народних пісень», у яких були відображені теми колядок, чумацьких та весільних пісень. Це було декілька аркушів, які пізніше художник розширив до серій.

Пісенну тему Кочубей продовжив і після закінчення вишу. На нові роботи цієї тематики надихнув, зокрема, виступ хору «Гомін», творчість тріо «Золоті ключі».

«Моє дитинство пройшло на Вінниччині, а там все співає: і природа, і люди, — каже художник. — Це закарбувалося в моєму серці. Пісня — те джерельце, яке насичує всіх нас». Потрапивши на концерт хору «Гомін», почувши їхні пісні, Микола Кочубей вже на концерті почав робити перші замальовки.

З 1996 р. Микола Савович розпочав співпрацювати з Національним банком України. Першою монетою, ескіз якої він виконав, була «Місто-герой Київ». З того часу за ескізами Миколи Кочубея НБУ випустив більше 50 монет. Три з них («Сорочинський ярмарок», «Водохреще», «Голодомор — геноцид українського народу») були удостоєні свого часу перших премій у щорічному конкурсі НБУ «Найкраща монета року». 2005 — Монета «Свято-Успенська Святогірська лавра» здобула Велику срібну медаль на конкурсі місті Віченці (Італія).

Над замовленнями видавництва «Марка України» Кочубей працює з 1998 року.

Найвідомішою частиною його доробку в галузі поштових марок є серія «Народний одяг України», ескізи до якої також презентовано на виставці в чернігівському заповіднику. В період з 2001 по 2008 рік у цій серії вийшло 8 аркушів по 6 марок, присвячених народному вбранню різних регіонів України в контексті календарно-обрядового циклу.

Джерелом інформації про регіональний одяг послужили старі фотографії та сучасні альбоми, присвячені цій темі.

Іноді на марках художник зображує конкретних особистостей. «Спочатку зображував одяг як одяг. А потім стало сумно, і я почав малювати друзів, родичів, себе маленького. Звісно, в контексті костюмної теми». Зокрема, на марках, присвячених костюму Буковини, митець зобразив Марічку та Івана Миколайчуків.

2003 року Микола Кочубей став Лауреатом міжнародної премії ім Г. Нарбута за найкращу українську поштову марку, 2005 — Лауреат у номінації «Найкраща марка» на міжнародному конкурсі WIPA у Відні (марка «Свято Різдва Христового»).

«Кочубей є зразком того художника, який уміє поєднувати найкращі традиції українського мистецтва з новітнім баченням і сучасними техніками, — зазначає мистецтвознавець Олексій Рогодченко. — Дивлячись на його роботи, я бачу Нарбута, Губарєва, Данченка, Якутовича…».

Підготувала Ірина Бугера, молодший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Черінгів стародавній».