У четвер, 15 жовтня, міський голова Чернігова Владислав Атрошенко представив колективу Чернігівської міської лікарні №2 нового генерального директора. Замість Володимира Фаля, який працював на посаді керівника 30 років, заклад очолив Владислав Кухар. До цього він очолював управління охорони здоров’я.
Ми поспілкувалися з новим керівником лікарні, аби зрозуміти його мотиви зміни місця роботи та почути головні пріоритети на новій посаді.
– Пане Владиславе, збоку зміна посади начальника управління охорони здоров’я на керівника лікарні виглядає як певне пониження. До того ж буде хоча й незначна, але втрата в зарплатні. Для чого це Вам?
– І я на своїй посаді, і багато інших людей у місті читали в соціальних мережах численні скарги на роботу лікарні. Туди неодноразово приїздили представники Національної служби здоров’я України для перевірок. Востаннє – у вересні після чергової скарги пацієнтки. А я ще й отримував і бачив письмові звернення – нарікання на роботу лікарні.
Але ж це потужний медичний заклад, там працює кваліфікований персонал, тут за останні роки створено солідну матеріально-технічну базу. Також є значна кількість коштів – і від НСЗУ за надані пацієнтам послуги, і від міської влади. Якщо подивитися в динаміці, то ці суми з року в рік збільшуються. Але при цьому ми бачимо на виході певні проблеми. Чому? Звідки така велика кількість скарг? Чому таке невдоволення?
Таким чином у мене викристалізувалося розуміння ситуації. Щось потрібно було робити – далі так продовжуватися не могло. Тож я прийняв для себе таке рішення.
– Тобто це була Ваша ініціатива, а не пропозиція міського голови?
– Я подав документи на конкурс. Перед тим, коли прийняв для себе це рішення, звісно, попередив усіх, що скористаюся нагодою і спробую власні сили. Певним чином для міського голови це було сюрпризом.
– Лікарня зараз, після другого етапу медичної реформи, і два-три роки тому – це різні за можливостями (фінансовими, організаційними) заклади. Якби цих змін не було, Ви би так само захотіли змінити одну посаду на іншу?
– Мотивація для мене не скажу, що альтруїзм, але я відчув: саме зараз у мене достатньо досвіду. Зараз відчуваю в собі сили, що можу змінити ситуацію. Звісно, за допомогою колективу.
Фінанси? У нових контрактах є певні обмеження. Так що раніше, навпаки, це було більш цікаво. Головний лікар мав можливості самому для себе призначати розміри винагороди за виконану роботу. Але на сьогодні міський голова жорстко ставить питання щодо оплати праці керівників – суми не повинні перевищувати середніх показників для працівників керівної ланки по місту.
– Ви говорите про проблеми у роботі закладу. Які конкретно?
– Друга міська лікарня – флагман чернігівської медицини. Тут найбільше укладених пакетів медичних послуг, тут найбільший спектр видів надання медичної допомоги. Заклад не повинен бути настільки проблемним, як досі.
Справа в тому, що незадоволення і скарги з боку пацієнтів – це лише одна частина. Інша – невдоволення персоналу. Зокрема, у лікарні не відбулося в результаті реформи значного підвищення зарплат працівників на вторинній ланці надання медичної допомоги. Коштів лікарня стала отримувати більше, але працівники цього не відчули.
Відтак фактично нівелюється весь той позитив, який принесла медична реформа, вся робота управління, НСЗУ, міністерства…
– Наскільки виріс бюджет лікарні за останні півроку, відколи стартував другий етап реформи.
– Напам’ять не назву абсолютно точні цифри, але загальна картина наступна: у 2018 році лікарня отримала з бюджету близько 120 млн грн, у 2019-му – близько 140. А сьогодні лише за перші дев’ять місяців 2020 року – більше 160 млн. Треба розбиратися, чому так відбувається: збільшення є, але немає зростання зарплати.
І ще один момент: із року в рік збільшуються обсяги благодійних внесків. Виходить, ця прикра система не змінилася. Навіть якщо відняти ті 6,5 млн грн, які надійшли цього року в благодійний фонд для боротьби з COVID-19, усе одно у 2020 році 2-га міська лікарня зібрала благодійних коштів за дев’ять місяців більше, ніж за весь попередній рік.
Треба вивчати, що це за кошти і хто та чому… не буду вживати слово «змушує»… хто і чому стимулює цей процес. Ми всі знаємо ставлення населення до лікарні. Його потрібно міняти. І в цьому відношенні теж.
– На попередній посаді начальника управління Ви не могли перевірити ці фінансові питання?
– Існує певна закрита інформація. Я за посадою не бачу всіх цифр. Це не мої повноваження. На те, що бачили, реагували: проводили наради, спілкувалися з Володимиром Петровичем (Фаль – попередній генеральний директор 2-ї міської лікарні. – Прим. ред.). Позиція була наступна: «Ми згодні з цим». Але ж змін не було.
– Конфлікт між Вами та Володимиром Фалем присутній?
– Ні. Я вважаю себе людиною зваженою та не йшов на конфлікти. Але зараз, так, можливо, певна напруга через конкурс. Але без конфліктів.
– Якою була конкурсна процедура?
– Є комісія – по три особи від міської ради, лікарні та громадськості. Вона вивчає подані претендентами документи. Потім на засіданні комісії претенденти презентують свою програму розвитку медичного закладу, викладають власне бачення щодо шляхів розвитку на наступні роки. Після презентації – голосування. Рішення про переможця подають міському голові, який і підписує контракт.
–Хто тепер очолить управління охорони здоров’я?
– Станом на сьогодні ці обов’язки виконує моя заступниця Ольга Малець. Потім міська рада визначить дату конкурсу на цю посаду.
– Що в першу чергу будете робити на новій посаді?
– Насамперед потрібно зсередини вивчити повну інформацію про роботу лікарні. Усі договори, усі складові…
Крім того, сьогодні на представленні мене колективу міський голова поставив завдання, щоб ми покращили умови надання медичної допомоги COVID-пацієнтам. Це першочергове завдання. Якість і досі була на достатньому рівні, але, як кажуть, немає межі досконалості.
COVID накладає відбиток на роботу. Розпорошує увагу, змінює акценти. Тому більше уваги будемо приділяти в нинішніх умовах саме цьому питанню. До того ж інших хвороб ніхто не відміняв: інфаркти, інсульти, невідкладні хірургічні втручання…
А паралельно будемо вивчати, що відбувалося в лікарні. Зараз приглядаємося до механізмів роботи. Пізніше будемо ухвалювати рішення щодо можливих змін. У тому числі й кадрових.
– Які пріоритетні напрямки у медичній складовій?
– На сьогодні, вважаю, треба розвивати малоінвазивне хірургічне втручання. За цим майбутнє. Це скорочує час перебування людини в лікарні, звільняє ліжка, відновлення відбувається швидше, якість лікування вища. У підсумку – пацієнт швидше одужує, швидше повертається до нормального життя, оскільки ці операції не настільки травмуючі.
Паралельно відбуватиметься електронізація закладу. Зокрема – упровадження чат-ботів, які є важливою складовою як для пацієнтів, так і для лікарів. Це медично-інформаційні підказки для людей, що робити в тому чи іншому випадку, куди йти, як працюють лікарі…
Також будемо працювати в напрямку більш комфортного прийому для пацієнтів. Зокрема, є бажання зробити реєстратуру за принципом відкритого простору – щоб персонал не за перегородками ховався, а був більш доступним і привітним. Це важливий фактор, який сприяє одужанню.
І я би хотів наголосити: не потрібно зараз нас клювати. За один день ми все не виправимо. Нам потрібна допомога людей. Підкажіть, що саме не так. Давайте розмовляти. Кажіть, що бачите, – будемо розбиратися. Деякі речі неможливо змінити (тим більше швидко) а деякі – вийде покращити скоро. Зараз лікарні потрібен зворотний зв’язок від людей і підтримка громади.
