«У моєму рідному Чернігові внаслідок сьогоднішнього вечірнього ракетного обстрілу околиць міста вбито близького приятеля моїх друзів — кандидата педагогічних наук, заслуженого працівника освіти України, доцента кафедри філологічних дисциплін Чернігівського обласного інституту післядипломної освіти імені Ушинського Олексія Анатолійовича Гальонку. Йому було 72 роки. У березні 2022 внаслідок російських обстрілів Чернігова у нього згорів будинок, але тоді він вижив. Після втрати будинку він змушений був жити у хліві для худоби, який переобладнав під житло… «, — пише на сторінці ФБ Сергій Шумило
Так розповідав Олексій Анатолійович про ті події:
«Нас тоді сильно бомбили. Що воно прилетіло, не знаю. Переховувались якраз у погребі. Сильно бахнуло. Вистиркнув голову — бачу, веранда горить. Виліз, стою, дивлюся, як дім палає. Розумів, що його вже не повернеш, не врятуєш. Дерев’яний, обкладений цеглою. Батьківський дім… Жаль бібліотеку. Згоріло чотири тисячі томів: книжок, журналів, газет. Зберігав це все з 1968 року. Наша інститутська бібліотека порівняно з нею програвала. Ще була колекція вишиванок — 40 штук. Старовинні вишивані сорочки в єдиному екземплярі. І картини. Але тепер про це можна тільки згадувати…
Коли все стихло, перейшов до брата. Улітку розгрібав свої руїни. Спав у сараї на сіні разом із теличкою Клеопатрою… Це був курник. Тут же зберігалося сіно для корів, вугілля, яким уже я давно не користувався. І корова Любава з теличкою Клеопатрою… Оце все, що зараз на мені вдіте, і лишилося. Картуз, пальто… Удома і зараз ходжу в ньому».
«Тоді Олексій Анатолійович вижив. Але сьогодні, внаслідок потрійного ракетного удару по околиці Чернігова, він отримав осколкове поранення в голову, від якого помер. Кажуть, після першого вибуху був ще живий, його добили третьою ракетою… Вибухи були настільки потужними, що навіть на протилежній частині міста в хатах все трясло. Моя мати каже, що у неї в хаті від вибуху ледь чашки не позлітали з полиць…
Так три роки поспіль… Кожен день ця мразота вбиває ні в чому невинних мирних людей. За те, що вони українці… Цього неможливо забути і пробачити!
Вічна пам’ять Олексію Анатолійовичу! Найщиріші співчуття родичам і близьким!
Хто може, прошу помолитись за спокій його душі», — звертається Сергій Шумило.
Источник: format.cn.ua