«Малий» — воїн 1-ої окремої танкової Сіверської бригади з Чернігівщини. До війська долучився у 18 років — за кілька місяців до початку повномасштабної війни:
«У листопаді 2021 року я підписав контракт. Пройшов «учєбку» і перед початком повномасштабного вторгнення вже прийшов у бригаду — в зенітний дивізіон, де став на посаду стрільця».
Першим випробуванням для «Малого» стала оборона рідного Чернігова. Саме там він проходив своє «бойове хрещення»:
«У той момент я тільки, можна сказати, ознайомлювався з цим усім, але збиття літаків бачив. Після Чернігова ми були на Запорізькому напрямку — в районі Гуляйполя, там майже не користувались ПЗРК, тому що авіація противника боялась підлітати ближче. Потім ми були на Донецькому напрямку в районі Великої Новосілки — там авіація літала вже більш вільно. Але працювати по ній було дуже важко, на прикриття авіації завжди виходили вертольоти. Як тільки спрацюєш — одразу летить у відповідь».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із полону повернули оборонців Чернігівщини
Нині воїн продовжує свою службу у лавах ЗСУ та боронить українське небо він ворожих цілей:
«Як дають повітряну тривогу, у нас є особливі команди, ми виїжджаємо на точки, приводимо свій комплекс у готовність. У нас є планшети, де ми бачимо все, або нас повідомляють… Слухаємо, якщо знаходимо цілі — пробуємо по них працювати».
Найбільше за час служби «Малому» запам’яталися історії під час оборони Донеччини та Чернігівщини:
«Основні історії, я думаю, з Донецького напрямку. Там з авіацією було дуже багато нюансів, дуже багато спроб роботи по ним. Одного разу я бачив роботу шести Су-25 на відстані півтора кілометри від себе. Це, мабуть, найбільше запамʼяталось. А так, звісно запамʼяталося з Чернігова збиття ворожих літаків, їх там було дуже багато. І кожен день збивали мінімум 1-2 літаки».
Нині основними цілями підрозділу «Малого» є ворожі безпілотники. На його особистому рахунку — 11 підтверджених уражень:
«Завжди адреналін і радість, коли ти бачиш як ворожа ціль падає і вибухає. Але ворог бачить як ми працюємо, вони знають де ми працюємо. Тож ми стараємось самі для себе щось придумати — нові методи та способи роботи».
Попри втому та постійне напруження, Захисник усвідомлює, що його місія ще не завершена, тож зупинятися не збирається:
«Мрія зараз у всіх одна — щоб закінчилась війна. У всіх з’являється «військова хвороба», після якої ти залишаєшся, якщо довго знаходишся у лавах».
–
Джерело: Чернігівський обласний ТЦК та СП
