Володимир Шкварчук, який умів читати кагебістські архіви

Я мало знаю про його життя до Чернігова: уродженець Галичини (село Долина Тлумацького району), він опиняється у московській картографічній експедиції на Уралі, на рудниках Кривого Рогу, в будівельно- монтажних організаціях на Кавказі.
А ось у Чернігові, як постало Товариство української мови імені Тараса Шевченка, він поступово до нього став долучатися — я відчуваю, що після тривалого вивчення ситуації: чи не провокація КГБ? Зрештою, коли він приніс написану книгу про селянський опір комуністам на Чернігівщині, я запропонував назву — «Бунт землі» і книга вийшла. Це була перша книга публіциста Володимира Шкварчука.
Згодом він напише, а чернігівська «Просвіта» видасть ще унікальні книги — «Прищеплена гілка» про роль євреїв у системі ЧК_ ГПУ- НКВД та «Отруйне питання» — теж на тему українсько — єврейських стосунків. Цю тему й сьогодні бояться зачіпати українські історики, бо практично автоматично отримують ярлик антисеміта. Шкварчук не побоявся…

А ще він був дуже уважним читачем — його коментарі щодо російських класиків, якими були забиті повністю (і зараз ще не вивітрилися) голови українців були настільки влучними, несподіваними, часто навіть парадоксальними, та головне — такими, що руйнували залізобетонну віру в навіяну велич російської літератури.

Коли я у «Сіверщині» хотів завести щотижневу колонку, де письменник би аналізував світ і навколо — на це згодився один тільки Володимир Шкварчук. Для інших то була непосильна задача…

Сьогодні — 85 років було б Володимиру Шкварчуку. Згадалося.

Василь ЧЕПУРНИЙ

Источник: format.cn.ua