За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Фейсбук Валентин Бобир
Волонтери, які допомагають розбирати зруйновані росіянами будинки в мікрорайоні Бобровиця у Чернігові та в населеному пункті Новоселівка, протягом усього літа 2022 працювали на руїнах. В липні вони збиралися залучити до свого волонтерського руху більше ініціативних людей і більше вузькопрофільних фахівців з будівництва, вели перемовини із іноземними благодійними фондами та місцевою владою щодо надання тим, чиї будинки постраждали або зруйновані, будматеріалів, планували зробити максимум до початку морозів.
Що вдалося реалізувати чернігівським волонтерам, як допомагає постраждалим місцева влада й благодійні фонди, і чи стане кінець осені і зима причиною, щоб волонтерський рух призупинив свою діяльність?
Про це в програмі "Праймвечір. Акценти" розповіли голова ГО "Об'єднання добровольців Бо Можемо!" Андрій Галюга, співзасновник ГО "Об'єднання добровольців Бо Можемо!", директор БФ "Дах-Чернігів" Андрій Олексієнко, радник голови ОВА Андрій Подорван та секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако.
Андрій Галюга та Андрій Олексієнко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Про результати волонтерського руху
Розповідає голова ГО "Об'єднання добровольців Бо Можемо!" Андрій Галюга
Я не проводив детальний аналіз, скільки зруйнованих будинків ми розібрали, але на тепер сотня точно вже є. 70-80% роботи – це саме силами волонтерів. Хоча роботи залишається ще багато".
Протягом літа до нашого волонтерського руху (а окрім нас працювали і працюють ще й інші волонтерські організації) долучилася значна частина мешканців Чернігова, це люди різних професій. До розбору руїн долучалися цілими колективами, наприклад, Українське радіо "Чернігівська хвиля" і Суспільне Чернігів, представники молодіжної ради Чернігова, лікарні тощо. Долучалися і жителі сусідніх громад області: Корюківської, Менської, Сновської… Зазначу, що працювали і добровільно, і проводилися й суспільно-корисні роботи.
Робота по розбору завалів не припиняється, проте, перейшла в дещо інший формат: це здебільшого вихідні дні. Світловий день скоротився по часу, температура знизилася. Та й погодні умови вносять свої корективи. Хоча, додам, затребуваність в нашій допомозі не знизилася. Багато тих, хто поїхав за кордон, почали повертатися напередодні першого вересня і на нас знову посипалися замовлення.
Розповідає директор БФ "Дах-Чернігів" та ГО "Об'єднання добровольців Бо Можемо!" Андрій Олексієнко
До нас приєдналося і багато волонтерів-іноземців: з Бельгії, Румунії, Грузії. Вони самі нас знаходили у соцмережах і деякі з них працювали з нами по кілька тижнів.
Дуже допомагали й інші волонтери, які привозили нам інструменти: тачки, перфоратори, болгарки, каски, рукавички тощо. До речі, це професійні інструменти для ремонтів і будівництва.
Чи долучали людей, які стоять на обліку в Центрі зайнятості?
Розповідає голова ГО "Об'єднання добровольців Бо Можемо!" Андрій Галюга
Ця ідея спрацювала, але вони працювали не з нами. До того ж, ми прийняли рішення залучати людей тільки на добровільних засадах. У нас гроші за роботу ніхто не отримує. Якщо це добровільне бажання допомогти, ми не маємо його змішувати із питанням оплати праці (як під час суспільно-корисних робіт). І ми працювали і після роботи, і на вихідні, а не з 8:00 до 17:00. Ніяких перекурів (хіба, перекусити вдень), ніяких вживань. Тільки робота. Скажу, що добровільна робота дала значний результат. Ми працюємо для людей і з людьми, не за гроші, адже після 24 лютого ми побачили, чого вартують гроші в нашому світі.
Що в пріоритеті: розбирати зруйновані будинки чи відбудовувати пошкоджені?
Розповідає голова ГО "Об'єднання добровольців Бо Можемо!" Андрій Галюга
Роботи йдуть паралельно. А от тим, кому ми за літо допомогли розібрати і розсортувати матеріали, що вціліли, зараз активно відбудовують свої будинки. Я знаю з десяток таких людей. Це повільний процес, але люди отримують допомогу.
До того ж, тепер наші волонтерські бригади стали більш вузькоспеціалізованими. Наприклад, наші чернігівські «дракони»: хлопці, які лагодять дахи.
Чи допомагали міжнародні благодійні фонди?
Розповідає голова ГО "Об'єднання добровольців Бо Можемо!" Андрій Галюга
Фонди дійсно можуть допомогти, вони дійсно мають гроші для такої допомоги, але у них є певна процедура (не залежно навіть, чи міжнародний то фонд, чи ні). Вони мають провести детальну перевірку, мають звітувати перед своїми донорами. І щоб доказати донору, що його гроші пішли за призначенням, щодо надання подібної допомоги, вони проводять доволі складну бюрократично процедуру. А це певний час. А час грає проти нас. Кошторис – це добре, але довго чекати ми не можемо. Вже майже зима, а нам потрібно тут і зараз.
Так, деякі фонди обіцяли допомогу, але потім настав час, і у них або не було вже ресурсів, або не могли вже знайти потрібних людей…
І фонди більше допомагають замінювати пошкоджені матеріали, а щодо відбудови, то тут ми стикаємося із перепонами.
Розповідає ГО "Об'єднання добровольців Бо Можемо!", директор БФ "Дах-Чернігів" Андрій Олексієнко
Проте, не треба фонди робити крайніми. Фонд допомагає, але допомогти відбудувати будинок – то завдання, перш за все, держави. Суть фондів – купити і передати будматеріали, але не забезпечувати працівниками. Вони акумулюють гроші, а не людей. Тому в таких проектах має відбуватися поєднання зусиль і держави, і місцевої влади, і фондів. Фонди, приміром, надають будматеріали, а місцева влада знаходить професійних будівельників, або з місцевого бюджету оплатити суспільні роботи.
Я сам представляю подібний фонд і завжди запитую людей: «Ви самі зможете опанувати будматеріали, які ми вам надамо?». Дехто каже: «Так». Але, якщо люди не можуть самі їх використати, то ми не можемо всіх забезпечити фахівцями, відтак, не можемо видати матеріали, щоб вони просто лежали. У таких випадках, пріоритет ми надаємо тим, хто відбудовує будинки власними силами.
Як допомагає місцева влада?
Розповідає радник начальника Чернігівської ОВА Андрій Подорван
Один із напрямків допомоги громадам і людям, які через військову російську агресію втратили житло або воно сильно постраждало – це безкоштовне надання будматеріалів для ремонту житла. Для цього Кабінет міністрів передбачив спеціальну субвенцію, і ці кошти йдуть на відновлення саме житлового фонду.
Як це відбувається: Чернігівська ОВА закуповує будматеріали (станом на жовтень їх закуплено на суму понад 80 мільйонів гривень.). Далі ці матеріали розподіляються безпосередньо на громади: громада дає заявку, що потрібно, і керівництво громади безпосередньо отримує матеріали у Чернігові.
Які будматеріали? Цегла, дошка, брус, скло, метало профіль тощо. За останні місяці цією допомогою скористалися 14 громад з 57 (не всі громади зазнали руйнування або пошкодження житлового фонду). Матеріали громади ці отримують на постійній основі, а не одноразово.
Андрій Подорван. ФОТО: скріншот Сусіди.City
Що стосується самого Чернігова, то за даними департаменту ЖКХ, саме для мешканців мікрорайону Бобровиця на Чернігівську міську раду ОВА передала матеріалів на загальну суму більше дев’яти мільйонів гривень. Зокрема, будматеріали отримували і міське управління освіти, комунальні підприємства «Зеленбуд» і АТП-2528, ЖЕКи, тобто організації, яким була потрібна саме така допомога. Щодо дефіциту будматеріалів, то не все завжди є, але ми формували перелік, в залежності від заявок, які подавали громади. Зрозуміло, що забезпечити перелік на кількасот пунктів ми не в змозі, але є саме ті матеріали, які дозволяють закрити першочергові потреби, тобто відремонтувати аварійне житло, перекрити дахи тощо, тобто провести ті роботи, які можна провести власними силами або за допомогою волонтерів.
Розповідає секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако
Будматеріали або проплачує і закуповує, або отримує від держави Чернігівська ОВА і розподіляє між громадами. Чернігів – одна з таких громад.
Олександр Ломако. ФОТО: Фейсбук Олександр Ломако
Щопонеділка в міські раді відбувається засідання робочої групи, до якої входять представники міської влади і ініціативна група мешканців мікрорайону Бобровиця (зараз це три людини, раніше було більше). Представники влади і активісти з району (а вони знають, хто проживає в мікрорайоні, хто робить ремонт, хто потребує допомоги) розглядають заявки громадян щодо безкоштовного надання будматеріалів і рекомендують, які заявки в першу чергу задовольняти і які потребують більшої уваги. Після такого засідання формується певний акт по кожній заявці і мешканці безпосередньо приїжджають на базу і забирають будматеріали. Не все завжди є в наявності і це залежить від поставок, проплат, наскільки вчасно замовили матеріали. Функція місцевої влади – посередник: ми розглядаємо заявки людей і передаємо на Департамент ЖКХ ОВА, які потім формують для людей ці заявки. На складі, під час передачі будматеріалів, присутні представники ініціативної групи (мешканці мікрорайону Бобровиця), які контролюють видачу матеріалів, такий громадський контроль. Щотижня ми задовольняємо, приблизно, 20-25 таких заявок. Їх, звичайно, більше, але є моменти щодо завезення і видачі: не все завжди є в наявності на складі з різних причин, але ці причини не залежать від міської влади.
Розповідає директор БФ "Дах-Чернігів" та ГО "Об'єднання добровольців Бо Можемо!" Андрій Олексієнко
В механізмі отримання людьми допомоги у вигляді будматеріалів є певні недоліки. Наприклад, доставка матеріалів. Є випадки, коли постраждалі – старенькі люди, і замовити маніпулятор, який коштує від 1,5 тисяч гривень за годину – сума непідйомна. І ще є люди, також літні, які не знають, що модна подати таку заявку. А ще є момент, я з стикався з багатьма такими відгуками, коли я радив людям, щоб вони йшли за адресою Шевченка, 9 і писали такі заявки, то люди відповідали, що їм відповідали, що такого там немає. Треба перевірити цю інформацію, але це непоодинокі випадки.
Розповідає голова ГО "Об'єднання добровольців Бо Можемо!" Андрій Галюга
Щодо потреб людей і дефіциту будматеріалів. Є ті, хто хоче відновити свій дім стовідсотково і замовляють, навіть, плитку певного кольору. Але люди мають розуміти, що це не можливо зробити ані за допомогою волонтерів, ані за допомогою тієї кількості матеріалів, якими безкоштовно може допомогти держава. Це не відбудова. Це приведення будинку – тобто ремонт – до житлових умов. Або зведення тимчасового житла.
За словами волонтерів, зима не стане перешкодою до продовження волонтерського руху по відновленню житла.
