За інформацією: Суспільне Чернігів.
Григорій з позивним «Озеро». Суспільне Чернігів
Після тримісячного лікування, пригадує "Озеро", повернувся на службу водієм. Відтоді не пропустив жодної бойової ротації.
Григорій розповідає, що його робота сповнена ризиками, бо вивозити та забирати артилеристів з позицій часто доводиться під обстрілами та майже наосліп.
"Ти їдеш і бачиш, що саме твою дорогу накривають, але ти туди їдеш, бо треба. Після цього заїхали до магазину, чашечку кави випили та все – весь стрес зняли".
Про оборону Прилуччини у лютому-березні 2022 року дивіться у нашому документальному фільмі:
На початку грудня до 119-ї окремої бригади Сил тероборони ЗСУ перевівся і його син Руслан з позивним "Грек".
"Вранці прокидаєшся і перше, що робиш – дзвониш до нього. Найгірше, коли виклик йде, а слухавки він не бере", — ділиться Григорій.
Руслан став на захист країни через декілька тижнів після батька. Пояснює: не зміг потрапити до війська одночасно з ним, бо тоді село, в якому проживав, опинилося в окупації.
Руслан з позивним «Грек». Суспільне Чернігів
"Грек" говорить: увесь цей час намагався перевестися до батька. Процедура зайняла не більш ніж 10 днів.
"Батько поруч. Земляки свої вже. Як разом планували, так зараз разом і служимо. Втомився, звичайно, але і до кінця вже нікуди не піду. Важко, але що робити. Від Лиману до Запоріжжя всю лінію об’їхав. Всі точки. Знаю все. Як вдома вже. Це наш обов’язок – захищати країну".
Про те, як виконує бойові завдання особовий склад 119-ї бригади на Лиманському напрямку Донецької області – дивіться у репортажі:
Читати ще
Читати ще
Багатодітна мати з Ніжина обороняла Чернігівщину у 2022-му, брала участь у Курській операції: історія Вікторії Лупікс
