Ніби зовсім недавно садили, а вже час копати – сезон городів підходить до свого завершення. Попереду, певне, найважливіший і найбільш очікуваний етап – збір урожаю, над яким господарі «чаклували» кілька місяців. Традиційно однією з основних культур є картопля, зазвичай її найбільше на людських городах, та й у господарстві її роль переоцінити складно. Врожай цієї культури, зібраний у 2022 році, називають рекордним – вродило багато та хорошої якості. А які успіхи в господарів Чернігівщини цьогоріч?
Ми поспілкувалися з жителями кількох населених пунктів різних громад нашої області, аби дізнатися, чи викопали вони вже картоплю та, найголовніше, чи можуть похвалитися цьогорічним врожаєм.
– Викопали город, що біля будинку – не дуже задоволені, торік врожай був кращий. Цьогоріч були аномальні погодні умови: на початку сезону в нас було спекотно, засуха, зо два місяці не було дощів. Потім погода відігралася – почалися зливи, все затопило. Особливо не пощастило тим, у кого городи в долинах – там вода стояла, земля забилася, картопля «відмокла». Відповідно, чимало врожаю в таких місцях пропало. Тим, у кого городи розташовувались вище, пощастило більше. Ми втратили десь третину врожаю, – пояснює Антон Семко, житель села Синявка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині за один день зафіксовано чотири температурні рекорди
– І вродила ніби непогано, і багато її, але якість погана: дрібна, чимало гнилої, не знаю, чи лежатиме в погребі. Не можу сказати точно, що пішло не так, чому така цьогоріч вдалася, я ж не агроном. Вважаю, через те, що як весною висадили, то довго трималися холоди. Та й потім аномальна спека почалася, засуха, тоді дощами накрило, потім знову сухо. Не знаю, собі накопали – має вистачити. Продавати цьогоріч не будемо, бо ціна смішна – 4 гривні. Яка вже є, нічого, нам вистачить, – розповідає Людмила Фурса, жителька села Вертіївка.
– Ми ще не починали сезон копання картоплі, тому загалом не можу сказати, який цьогоріч маємо врожай. Але ж так щодня виходжу на город, копаю кілька кущиків на суп, то вже бачу, що такої доброї картоплі, як у 2022-му, не буде. Та воно й зрозуміло: дощів не було, сухота, звідки ж рослині сили брати на врожай? Але побачимо, дай Бог, на городі, що в полі, може, буде краще, бо та, що біля хати, надій вселяє мало, – ділиться Наталія Тарасенко, жителька села Стольне.
Одні з найскладніших умов ведення господарства зараз на Чернігівському прикордонні. Люди, які навесні посадили городи, збирати врожай вимушені під ворожими залпами, в кілька підходів, а замість автоматизованих інструментів, що пришвидшують роботу, користуються ручними – аби в разі обстрілу почути та встигнути сховатися або ж поїхати. Про те, як відбувається сезон копання картоплі на Чернігівському прикордонні, нам розповів місцевий староста:
– Якщо говорити про центральну частину нашої громади, що віддалена від кордону, то там усе в «штатному режимі» – люди працюють, планують, копають. Їм ніхто не заважає і вони мають змогу спокійно порати свої городи. Якщо ж ми говоримо про, наприклад, село Єліне, що за кілька кілометрів від кордону, то ситуацію там місцеві називають «екстремальним копанням картоплі»: там не знаєш, коли почнеться обстріл, як довго триватиме і що взагалі буде за кілька хвилин. Та люди працюють, бо діватись нікуди – посадили, тепер треба копати, бо врожай є і непоганий. Є, звісно, різні садиби та ситуації, але здебільшого вродило добре. Люди навіть жартують, що хоч і під обстрілами, а картопля чимала та її багато. Підлаштовуються під ситуацію, шукають способи, вправляються. Загалом без врожаю не залишимося. Головне, аби Перемога була, а з рештою впораємось самостійно, – запевняє Олександр Артюшенко.
–
Спілкувалась: Таліна Тарасенко
