Бургомістром Семенівщини в часи нацистської окупації (1941 – 1943) був Всеволод Орловський. За спогадами багатьох людей, він дійсно багато зробив для того, щоб цивільне населення не відправляли на примусові роботи до Німеччини.
Ім’я цієї людини широкому загалу не відоме, зокрема й багатьом чернігівським історикам. Натомість військовий історик Михайло Жирохов розповів, що до Другої світової війни Всеволод Орловський відсидів п’ять років за антирадянську агітацію. Також у справі Всеволода Орловського є інформація, що він працював головним бухгалтером на промисловому підприємстві.
На фото праворуч – Всеволод Орловський
Під час окупації німці призначили його бургомістром, Тобто він був людиною, яка формувала всю адміністрацію Семенівки, що підпорядковувалася нацистам, але й співпрацював із партизанами.
«Його обов’язки як бургомістра полягали в тому, що він організовував роботу влади, поліцію, біржу праці тощо. Тобто він підбирав людей, які працювали в цих структурах.
Із партизанами він співпрацював у тому сенсі, що з Семенівки майже нікого не вивозили на примусову працю до Німеччини.
Наприклад, німці не забирали заміжніх жінок. Тобто бургомістр робив фіктивні документи, що жінки заміжні, тому їх забирати не можна. Крім того, він попереджав людей, яких німецька поліція планувала заарештувати, а вони тікали до лісу, рятуючи свої життя», – розповів Михайло Жирохов.
Едуард Асмаковський, уродженець Семенівки йавтор краєзнавчої фотокниги «Ілюстрована історія Семенівського краю», зазначає, що спогади про Всеволода Орловського підтверджуються цифрами.
«Із усього Семенівського району протягом двох років на примусові роботи до Німеччини потрапили 13 осіб, для порівняння: з сусідніх Сновського району –3420, Сосницького – 1761», – повідомив Едуард Асмаковський.
.
Після поновлення радянської влади на території України проти Всеволода Орловського відкрили справу про колабораціонізм, тобто співпрацю з нацистами.
«Але місцеві жителі зібрали свідчення, що він рятував людей від відправки до Німеччини, до того ж, інформував людей про арешти і вони ховалися в лісі. В січні 1944 року справу закрили. А в серпні 1945 року її відкрили заново. І тоді вже нічого не допомогло. Всеволоду Орловському присудили 20 років каторжних робіт із засланням. На цьому сліди цієї людини губляться. Принаймні, у справі більше нічого простежити неможливо.
У 1991 році була спроба реабілітувати Орловського. Але комісія КДБ визнала, що він не підлягає реабілітації. Його справа була в архіві СБУ, оскільки він не був реабілітований. Але станом на зараз вона недоступна», – розповів Михайло Жирохов.
Ірина Осташко
Фото з архіву Михайла Жирохова
