За інформацією: Суспільне Чернігів.
Староста Дорогинки Сергій Тюков. ФОТО: Суспільне Чернігів
Як розповіла місцева жителька Надія Скалацька, в момент вибуху вона була у себе в будинку. Він крайній, як раз з того боку села, де був вибух.
"Я в будинку сама була. Я не знала, куди мені діватися. У вікно дивилася. Вони витягли два кулемети, стали навпроти й стріляли в бік підірваних машин. Зірвався БТР і КАМАЗ. Вони стріляли туди, добивали своїх. Заховалася у погріб і мені здавалося, що вони вже ходять по будинку. Я сиділа у тому погребі 15 хвилин, а здавалося, що добу".
Надія Скалацька. ФОТО: Суспільне Чернігів
Росіяни з танка розстріляли її сарай. Шість разів обстрілювали будинок, а коли зайшли в хату – розбили телевізор та залишили у стелі десять куль.
"Що війна буде, я розуміла, що поїдуть по нашій вулиці, я ніколи не думала", — сказала жінка.
Обстріляний росіянами будинок Наталії у березні 2022 року. ФОТО: очевидців
"Як загинули 32 російських військових, тоді почалося у нас пекло: їхали, стріляли, бомбили, з погреба витягували. У сусіда дві машини спалили, хати палили", — розповіла місцева жителька Катерина Галєта.
Катерина Галєта. ФОТО: Суспільне Чернігів
В Дорогинці росіяни спалили шість будинків, пошкодили школу, вбили та тяжко поранили двох місцевих чоловіків. Після себе, зі слів старости, залишили до 100 одиниць спаленої та пошкодженої техніки.
Спалена техніка росіян та пошкоджений будинок. Квітень, Чернігівщина 2022 рік. ФОТО: Суспільне Чернігів (архів)
Пошкоджені будинки місцевих жителів Дорогинки. Квітень 2022 рік. ФОТО: Суспільне Чернігів
Ця 153-мм гармата-гаубиця застрягла у березні 2022 року у ріллі.
153-мм гармата-гаубиця росіян. Чернігівщина, березень 2022 рік. ФОТО: Суспільне Чернігів"Здаватися точно ніхто не збирався. Всі, в кого куди була можливість дзвонити, передавали інформацію. Фіксувалася вся техніка. Близько трьох тисяч пройшли через нас. Вийшли — 1200", — розповів Сергій Тюков.
Як місцеві взяли в полон російського військового
За час окупації місцеві забрали у росіян та передали ЗСУ медичний УРАЛ, два танки та три бензовози. Один з них – після бою з Ніжинською теробороною 1 березня 2022 року. Тетяна Фатєєва яка все бачила особисто, розповіла, у тому бою отримав смертельне поранення Стас Прощенко. Тепер на цьому місці пам’ятний знак.
У бою отримав смертельне поранення Стас Прощенко. Тепер на тому місці у Дорогинках пам’ятний знак. ФОТО: Суспільне Чернігів
"Поставили бензовози й пішли з автоматами. Вони пішли грабувати. Хлопцям передзвонили й тероборона на білій «Ниві» приїхала, і тут зав’язався бій. Ми тільки у вікно дивилися: стрілянина, стрілянина, стрілянина…"
Тетяна Фатєєва. ФОТО: Суспільне Чернігів
Одного з російських військових місцеві взяли у полон. Зі слів Сергія Тюкова, все відбулося спонтанно, коли прийшов до односельця в справах.
За це та він отримав відзнаку Президента України "За оборону України". Розмову з окупантом чоловік пригадує так:
"Був дуже здивований, що по ньому стріляли. Я пояснив, що аби в тебе вдома стріляли, то тоді ж звісно. Ти прийшов з автоматом на чужу землю і ти ще чогось хочеш".
Допомога фронту
Через пів року після окупації жінки Дорогинки організувалися та почали допомагати фронту: робити окопні свічки, плести маскувальні сітки, відправляти посилки.
"Вже у нас налагоджено. Колектив один і той самий ходить. Це у нас вже 34 сітка. З 9 листопада ми почали робити. Шкарпетки в’яжемо, сітки в’яжемо, робимо свічки. Зараз не просять домашньої їжі, просять смаколиків, то стараємося купити", — розповіла Надія Скалацька.
Місцева жителька Ніна плете сітку, яку потім віддадуть ЗСУ. ФОТО: Суспільне Чернігів
Зі слів місцевої жительки Ніни, донатять більше ті люди, які пережили окупацію.
"Не шкодують і продуктів, нічого. Тому що люди пережили й бачили що це. Цій вулиці, Набережній, дісталося. Люди настрахалися".
"Кожен день на 9:00 йдемо, як на роботу. Нам тільки перемога потрібна. Ми всі сили віддаємо. Якійсь маленький вклад, але ми допомагаємо", — сказала Катерина Галєта.
