У Чернігівській міській бібліотеці презентували видання Інституту національної пам’яті

11 лютого в Чернігівській міській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського відбулася презентація та передача видань Українського інституту національної пам’яті для її читачів.
Їх представив співробітник Інституту національної пам’яті Сергій Бутко.
Насамперд читачів зацікавив фотоальбом «Незалежність. Кращий час», підготовлений до 30-річчя проголошення незалежності України. Як зауважив С. Бутко, це не фотохроніка, а сфокусований погляд на шлях, пройдений країною за цей час.
Видання «Без ротації» містить 21 спогад очевидців про початок російської агресії і про те, як і чиїми руками робилися всі ці «новоросії». Усі ці історії — про український Донбас, який лишився вірним присязі і прагне відновити історичну справедливість. Більшість героїв книги до війни не мали бойового досвіду і навіть не уявляли, що колись доведеться брати зброю до рук. А зараз ця війна стала для них справою честі. І вони вірять, що перемога рано чи пізно буде. Авторка-упорядниця – Наталка Позняк-Хоменко, авторка ідеї Зоя Бойченко.
Далі Сергій Бутко представив видання, підготовлені на основі раніше створених тематичних виставок Інституту.
Брошура «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди» викриває найвідоміші міфи про Полтавську битву 1709 року, створені Російською імперією для утвердження своєї влади в українських землях. Як і під час сучасної російсько-української війни, пропаганда та брехня поширювалися водночас із веденням бойових дій та ще довго після їх завершення.
Брошура «Українські археологи в лещатах тоталітаризму» розповідає про те, що тривалий час українська археологія перебувала в умовах жорсткої цензури з боку політичних режимів держав, до складу яких входили українські землі. Тому як галузь, що впливала на національний наратив та усвідомлення власної ідентичності, мала бути не лише підконтрольною, а й відповідати певній ідеології. Репресії українських археологів проявлялися у створенні несприятливих для роботи й життя умов, забороні займатися професійною діяльністю, переслідуваннях за етнічною приналежністю чи за політичним мотивами, ув’язненні, ізоляції в психіатричних лікарнях, таборах та фізичному знищенні.
Видання «Україна. Геноцид голодом 1932-1933» знайомить читачів із історією Голодомору 1932-1933 років, яку мають знати не лише в Україні, а й у всьому світі, та пояснює, чому Голодомор є геноцидом і чому таким його має визнати світове співтовариство.
Брошура «Наш Маріуполь» розповідає про історію Маріуполя, яку зберігають у серцях його мешканці, попри всі випробування. Читач більше дізнатися про місто, яке назавжди залишиться частиною української історії.
Також бібліотеці було передано комплект із 7 брошур, присвячених воєнній історії України під назвою «Фактор боротьби»:
«Фактор боротьби. Мазепа. Петлюра. Бандера», «Українське військо 1917-1921», «Воля України або смерть. Повстанський рух в Україні у 1919-1923 роках», «Спротив геноциду. Книга-каталог виставки», «Наша земля проголошує – вона була, є й хоче бути українською. До 80-річчя незалежності Карпатської України», «Українська повстанська армія. Відповідь нескореного народу», «2014: початок російсько-української війни».
«Без власної історії немає народу, а в сучасній війні з російським агресором вона є також і зброєю проти його підривної інформаційної діяльності. Видання Українського інституту національної пам’яті роблять свій внесок для озброєння співвітчизників знаннями про наше минуле», — наголосив, завершуючи презентацію, регіональний представник Інституту.

Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України

Источник: format.cn.ua