Дослідне господарство «Деснянське», яке підпорядковується Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, цьогоріч планує засіяти амарантом 100 га площ.
Сьогодні «Деснянське» не демонструє активності у селективному чи дослідницькому напрямку. Відсутні демонстраційні ділянки. Натомість, тут займаються рослинницьким агровиробництвом.
У користуванні підприємства перебуває 990 га площ, але його фінансовий стан оцінюється як невтішний. Так, за 2019 рік господарства отримало лише 1 тисячу гривень прибутку.
«У поточному році ДП «Деснянське» вже засіяло вівсом 510 га. До початку червня планують посіяти ще 100 га амаранту. Цей вид культури є економічно привабливим.
Амарант відрізняється високою цінністю зерна і зеленої маси. При цьому рослина невибаглива – стійка до несприятливих погодних умов і нестачі вологи. Отже, цього року підприємство має реальну можливість спрацювати ефективніше», – йдеться у повідомленні.
Довідка
Амарант або Щириця вважається перспективною білковою культурою. Його білок за амінокислотним складом унікальний – він містить до 35 % незамінних амінокислот, а лізину в ній у 3–3,5 рази більше, ніж у білку пшениці. Жирнокислотний склад культури близький до складу обліпихової олії, до того ж щириця багата на вітаміни та важливі мікроелементи – кремній, цинк, мідь, магній.
Продукти із щирицею здатні зменшувати токсичний ефект радіоактивного опромінення організму.
На Кавказі та у Середній Азії зелена частина амаранту йде на приготування борщів, юшок, окрошки. З зерна виготовляють крупи, з яких потім варять різні каші. Пюре з варених стебел та листя заміняє шпинат. Молоде зілля до початку цвітіння йдуть на приготування прісних салатів.
Листки щириці використовують у консервуванні. Вони надають хрусткості огіркам чи кабачкам.
Щирицю культивують у гірських районах Центральної Америки як борошняну та круп’яну рослину. Її зрідка вирощують у Південному Китаї та Індії.
Источник: 0462.ua
