В опорні лікарні Чернігова, які надають медичну допомогу хворим на коронавірусну інфекцію, станом на 8 годину ранку ще не відбулася поставка рідкого кисню. Про це повідомив генеральний директор Чернігівської міської лікарні №2 Владислав Кухар на щотижневій розширеній нараді в міській раді сьогодні, 26 жовтня.
За його словами, ситуація у лікарні досить напружена. Перемовини щодо вирішення цього питання тривали ще з суботи. Постачальники обіцяли сьогодні на четверту годину ранку привезти в область 20 тонн рідкого кисню, які мають забезпечити потреби лікарень Чернігівщини щонайменше на тиждень чи два. Але його досі немає.
— Якщо найближчим часом не будуть виконані обіцянки щодо поставки кисню, наступна ніч буде ще складнішою, ніж попередня. Напружена ситуація не тільки у другій лікарні, а й у третій. Їх кисню вистачить можливо до обіду. Наразі для підтримки хворих йде дуже велика кількість кисню: по 20-30 літрів за хвилину. Такого раніше не було. Тільки кисневою станцією не витягнемо ту кількість пацієнтів, яка на сьогодні є, і оскільки хворі дуже важкі, – повідомив він.
Владислав Кухар також припустив, що з наступного понеділка підприємства, які виробляють кисень, запрацюють. Тобто через тиждень можливо ситуація вирішиться. Є інформація, що наразі профільним міністерством ведуться перемовини щодо закупівлі кисню у Польщі.
Ті, хто регулює цю сферу на державному рівні, мали би передбачити таку ситуацію і заздалегідь подбати про те, щоб перебоїв не виникло, наголосив під час наради чернігівський міський голова Владислав Атрошенко.
— Треба попередньо було вивчити ситуацію, зрозуміти чи можна було одночасно не проводити ремонтні роботи на двох підприємствах. Можливо, завезти імпортний кисень у необхідній кількості. Зростання захворюваності було передбачуване. Тож мені важко зрозуміти такі проколи, які вартують життя людей. Це надзвичайно непрофесійні дії, яким треба давати відповідну оцінку, і за які потрібно нести відповідальність, — підкреслив він.
Міський голова доручив вивчити питання щодо закупівлі більш потужних кисневих станцій, щоб у майбутньому місто не залежало від виробників кисню або звело таку залежність до мінімуму.
