Чернігівщина прощалася з Героєм і бойовим медиком Миколою Максимовичем, який загинув торік. На війні він був з 2015 року.
Бойове хрещення пройшов у складі чернігівського 13 батальйону ТРО, був десантником 95 бригади. Здобув навички інструктора з надання медичної допомоги на полі бою. З початку повномасштабного вторгнення Микола приєднався до Сил оборони України. З того часу взяв участь у великій кількості бойових завдань, сам знищував ворогів і рятував життя побратимів.
У 2023 році нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест».
Останній свій бій Микола зустрів на Луганщині 14 серпня 2024 року. Намагався врятувати поранених побратимів з 3-ї штурмової бригади, але група потрапила під ворожий артобстріл.
Вадим, побратим Миколи:
З 25 лютого 2022 року ми познайомилися і його прізвисько «Бетмен» про нього говорило Чому «Бетмен»? Він заряджений, як пружина був, героїчна, вмотивована, сильна людина, володів різними видами зброї, мав досвід. Він здобув найвищий фах, який можливо, він був рятівником найвищої категорії…Останній бій не відрізнявся від тих сотень, що були. Броня артилерія, так вийшло. Ніколи не буде більше таких людей. Ті, хто прийшов у 22-му на мотивації, їх не втомлювали бої. Людей такої мотивації не зустрічаю. Це так і є.
Прощалися з Героєм у Катерининській церкві, а поховали в Новобілоуській громаді, де він виріс і де живуть його рідні.
Дмитро Федоров, голова Новобілоуської громади:
Громада знає Миколу як позитивну, чесну людину, яка займалася спортом, тримала себе у гарній фізичній формі, яка з перших днів агресії захищала нас. Сім’я — позитивна. Мати, бабуся, дідусь з Білоуса і рідні попросили поховати його біля дідуся.
Автори: журналіст Юрій Михуля, оператор Олександр Довбенко
Джерело: cntime.cn
Источник: format.cn.ua