У Чернігові сьогодні, 24 листопада, презентували першу в нашому місті локальну станцію знезалізнення води, яка розташована на вул. Козацькій, 26-А. Об’єкт представили журналістам місцевих ЗМІ чернігівський міський голова Владислав Атрошенко та начальник комунального підприємства «Чернігівводоканал» Сергій Малявко. Зокрема, вони розповіли про те, з чим пов’язана необхідність будівництва такої станції та який принцип її роботи.
Через значний вміст заліза у воді, яка видобувається на ВНС-2 «Подусівка», а також накопичення осаду в трубах через незначну швидкість потоків при зменшенні споживання води, від мешканців деяких районів міста періодично надходять скарги на якість питної води. Як правило, найбільше скарг фіксується від тих споживачів, будинки яких розташовані в кінцевих точках зони дії ВНС-2. У першу чергу, це житлова забудова по вул.Козацькій, Льотній, 1-ї Гвардійської Армії, В’ячеслава Чорновола. Єдиним дієвим шляхом зменшення вмісту заліза у воді саме у цьому мікрорайоні було будівництво станції знезалізнення.
— Питна вода в Чернігові по показнику заліза перевищує допустимі показники. При вході на станцію вміст заліза у воді складає 0,28 мг/дм3. Після очищення, на виході вода має показник 0,02 мг/дм3. При цьому, за гігієнічними вимогами норматив — не більше 0,2 мг/дм3 заліза у воді. Тобто показник наразі навіть у 14 разів нижче, ніж може бути, — зазначив міський голова.
Загалом ця локальна станція очищує воду для мешканців майже трьох десятків багатоповерхових житлових будинків і 171 будинку приватного сектору. Загальна кількість зареєстрованих споживачів, зокрема, серед мешканців багатоквартирного житла – майже 4 тисячі.
Крім того, якість питної води тепер покращиться й у закладах освіти міста, які розташовані на вул. Козацькій: у ДНЗ № 30 та № 38, ліцеї № 15 та СПТУ № 9.
— Спроможність станції до очищення — 1200 кубів, що відповідає тому обсягу води, який споживають місцеві жителі та наші комунальні заклади. Будівництво станції знезалізнення загалом коштувало 6,65 млн грн. Фінансування здійснювалося в рамках інвестиційної програми КП «Чернігівводоканал» за кошти підприємства, які не закладені в тариф. З технічної точки зору це рішення є оптимальним, — підкреслив Владислав Атрошенко.
Очистка води за допомогою такої станції здійснюється механічним способом, тобто вона — повністю автоматична, втручання людини – мінімальне. Сама система складається з 10 ємностей, в середині яких є такі шари: 6 см марганцю, 60 см піску, 25 см подрібненого гравію і ще 25 см піску. Вода йде через кожний шар послідовно. У залежності від показників датчиків система промивається самостійно, її очищення запрограмоване на кожні дві доби. Планується ще її удосконалити, а саме — ввести електронну систему, щоби бачити все на моніторах.
Поруч з цим, треба враховувати, що між вихідною трубою зі станції знезалізнення та краном споживача є ще сотні метрів трубопроводів, які потрібно промивати. За словами начальника КП «Чернігівводоканал», за 30-40 років у мережах накопичилося багато окису заліза. За рік підприємство з добутої зі свердловин води подає у місто 17 тон заліза. Найбільша проблема — в тупикових зонах, де немає закільцьованих мереж. Житлові будинки, зокрема на вул. Козацькій — здебільшого старі п’ятиповерхівки. Осаду у мережах там – дуже багато. Тому наступним кроком підприємства буде робота з обслуговуючими підприємствами для досконалого промивання мереж. Він також висловив впевненість у тому, що вже влітку усі споживачі цього мікрорайону матимуть дуже якісну воду.
— Мережі треба обов’язково періодично промивати. Ми будемо звертатися до приватних управителів з цим проханням. Тому що вміст заліза у воді залежить від чистоти внутрішньобудинкових і магістральних мереж. Якби у нас були новими всі мережі, то технічно для міста оптимальним варіантом було би збудувати одну потужну станцію знезалізнення на ВНС-2, розраховану на постачання 20 тисяч м3 води за добу. Орієнтовна вартість її була би близько 7 млн євро. Але фінансування — відсутнє. Практика по залученню кредитів, яку ми маємо – негативна в наших українських реаліях. Я скептично ставлюся до тих міст, які залучають на проєкти такі колосальні кошти у валюті. Тому ми дуже обережно дивимося на питання залучення саме кредитних валютних коштів. Вже давно перезрів той час, щоби переглянути відповідну кредитну політику Національного банку і здешевити кредити. І взагалі треба, щоб був державний підхід до питання оновлення мереж і щоб ми мали можливість залучати для оновлення інфраструктури міста дешеві кредити, з розумними відсотковими ставками. Наприклад, 3-5% річних у гривнях. Тоді можна було би вирішувати такі досить суттєві проблеми. Сьогодні ж ми самотужки намагаємося справлятися з такими технічними питаннями, — констатував міський голова.
Керівник комунального підприємства також повідомив, що проблематичною є вода й по вул. Льотній, де є дві підвищувальні насосні станції. Ця проблема обговорюється не один рік. Наразі підприємством розроблені проєкти на будівництво локальних станцій знезалізнення за адресами: вул. Льотна, 31 (споживання води 210 м3/добу) та Льотна, 41 (споживання води 131 м3/добу). Але головною перепоною є відсутність фінансування.
Сергій Малявко також додав, що наразі від мешканців житлових будинків, які входять до зони дії збудованої станції знезалізнення, вже надходять позитивні відгуки про покращення якості води. Хоча спочатку її роботи були й негативні, люди скаржилися на зниження тиску води. Незабаром робота станції буде перепрограмована на нічний час, коли зменшується споживання води, тому мешканці всього процесу взагалі не будуть відчувати. Подібні локальні станції є в українських містах, зокрема таких як Ірпінь та Буча. Чернігів залучав досвід щодо будівництва локальної станції очистки води саме з Київської області, — повідомив він.
