На початку весни, коли суспільство і медики зокрема, не мали достатньо інформації щодо коронавірусної інфекції, міська влада по всій країні активно закуповувала апарати ШВЛ. Тепер вони використовуються мінімально.
За словами в.о. начальника управління охорони здоров’я Ольги Малець, наразі у трьох чернігівських лікарнях, де перебувають пацієнти з COVID-19, є 42 такі апарати. При цьому лише 13 з них постійно використовуються. Щодня штучної вентиляції легень потребує 3–4 пацієнти, зазначила Ольга Малець.
У той же час, часто використовується терапія, для якої необхідні кисневі точки – стаціонарні (з мережею доставки кисню) чи мобільні концентратори. Ними забезпечена лише третина ліжок, передбачених для госпіталізації коронавірусних хворих – 150 з 430.
Зокрема, у лікарні №2 – 50 на 160 ліжок, у лікарні №3 – 71 на 180 ліжок, у лікарні №1 – 29 на 90 ліжок.
Поки що цього вистачає, каже Ольга Малець. Адже станом на 9 листопада на лікарняних ліжках перебувало лише 286 пацієнтів (171 з COVID-19, решта – з підозрою). А киснева терапія потрібна в середньому половині хворих.
– На день десь 75–80 людей у медичних закладах Чернігова потребують кисню, – пояснила вона.
Тим не менш, чернігівські медики зараз активно вивчають ситуацію на ринку, аби бути готовими до можливого форс-мажору. Втім, є проблема з пропозицією кисню.
– Технічний кисень… фахівці поки вивчають можливість його використання.А медичний – проблема. Потужності виробництва в Україні менші, ніж потреби, – розвела руками Ольга Малець.
Міський голова Владислав Атрошенко попросив організувати без попередження зразки того кисню, який постачають для лікарень Чернігова і провести дослідження – чи не продають нам технічний кисень під виглядом медичного. Про це мера, буцімто, поінформували представники силових структур.
