У нинішній непростий час не можна забувати про духовне збагачення. Саме тому в Чернігівському історичному музеї ім. В. Тарновського реалізують проєкт «Люди старої Гетьманщини». Музейники розповідають про видатних жителів Чернігівщини періоду Гетьманщини, які всім серцем любили рідну землю та залишили по собі добру пам’ять. Нинішня розповідь – про відомий на Чернігівщині та за її межами рід Лизогубів.
За словами Наталії Самохіної, завідувачки науково-освітнього відділу музею, проєкт «Люди старої Гетьманщини» виник не випадково.
«Нині переживаємо тяжкі часи, експонати сховані, але людям потрібна розрада, щоб вони приходили в музей і дізнавалися для себе якусь корисну інформацію. Якщо раніше в нас були екскурсії, повна експозиція, то проблем, що показати й розказати відвідувачам, не було, а нині варто на чомусь зосереджуватися. Тому за ініціативи нашого директора Сергія Лаєвського впродовж літа, осені і вже тепер, узимку, ми в нашому закладі розповідаємо про видатних постатей, пов’язаних із Чернігівщиною, речі яких і фотографії зберігаються в наших фондах», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначає Наталія Самохіна.
Ці зустрічі певною мірою замінюють давній музейний проєкт «Подорожі дорогами рідного краю», коли подібну інформацію туристам розповідали в автобусі, прямуючи чернігівськими шляхами, а нині такої можливості немає. Тож зустрічі відбуваються в музеї, виправдовуючи гасло «Музей – територія спілкування». Приходять люди, зацікавлені історією, які хочуть здобути знання, відволікаються від важких часів.
Наталія Самохіна каже, що чернігівський рід Лизогубів дуже і дуже розгалужений. На зустрічі розповідали тільки про п’ятьох його представників, які дійсно пов’язані з добою Гетьманщини. Це засновник цього роду Яків Кіндратович Лизогуб, його син – чернігівський полковник Юхим Якович і три сина Юхима, онуки Якова Кіндратовича Лизогуба.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни, де купувати на Чернігівщині та як вибирати: все, що треба знати про новорічні деревця
«Ці люди входили до складу генеральної старшини, тобто вони вирішували нагальні питання свого часу. Яків Юхимович Лизогуб – автор Лизогубівського літопису, який дає нам знання – хроніку тих часів, де він пише, що українців залучав царський уряд до всіх нагальних потреб, українці брали участь у багатьох військових битвах, із яких виходили переможцями. І Яків Юхимович Лизогуб, як і його брати, батько і дід були справжніми патріотами України. Але діяли і жили в таких умовах, які тоді були, вийти за їх межі не було можливості. Але все, що від них залежало, вони робили на благо своєї батьківщини, були славними воїнами», – розповідає Наталія Самохіна.
Лизогуби залишили по собі добру пам’ять і архітектурні пам’ятки, якими милуємося й нині. Це насамперед Катерининська церква, їхнє родове гніздо у Седневі та інші пам’ятки.
«Катерининську церкву будував онук Якова Кіндратовича Лизогуба – теж Яків, але Юхимович, разом зі своїм братом Семеном. Вони вирішили дати гроші на увічнення пам’яті загиблих у Азовському поході 1696 року, очільником якого був їхній дід. На той час йому було 66 років, але він був потужною людиною, яка неодноразово перебувала у походах. Вояки під його командуванням йшли воювати у турецьку фортецю Азов, стояли облогою біля неї, впродовж двох місяців насипали височенний вал, із якого почали атакувати фортецю. І зрештою Азов пав. Яків Лизогуб був нагороджений різноманітними нагородами, землями. А чернігівський полк отримав срібний хрест, який нині зберігається в нашому музеї», – зауважила завідувач науково-освітнього відділу музею.
Від спадщини Якова Лизогуба, який, до речі, побудував дві кам’яниці – в Чернігові та Седневі, збереглася срібна ложка, на якій є напис: «Їж мною скромно, не думай про мене».
«Можливо, він користувався нею у будинку Лизогуба в Чернігові, а можливо, в Седневі. Достеменно це не відомо. Але знаємо, що ця ложка незвичайна, адже вона не серійного виробництва. Виготовлена одним із майстрів із міста Вроцлава, який зобразив там монограму чернігівського полковника. Ця ложка збереглася до нашого часу. Ми її експонувати нині не можемо, а на фотографії показуємо.
Збереглися також закладні Євангелія, які потрібні були при зведенні Катерининської церкви в Чернігові і Воскресенської церкви в Седневі. На обкладинках Євангелій зображений герб родини Лизогубів», – сказала Наталія Самохіна.
Місток із історичного минулого прокладений у сучасність.
«Із родиною Лизогубів уже в нинішній час пов’язана рота «Чернігів», у 2014 році це був батальйон «Чернігів». За порадою нашого відомого історика Сергія Леп’явка, чернігівські бійці запозичили дворянський герб Лизогубів на свій шеврон», – розказала Наталія Самохіна.
Ірина Осташко
Фото музею та з інтернету
