У Чернігові під час розкопки траншеї водогону по вул. Любецькій археологам трапилися давні поховання. Про це повідомляє Ігор Ігнатенко на своїй сторінці у Facebook.
«Про те, що тут знаходився могильник, дослідники дізналися у 2019 р., коли біля Палацу Хіміків були знайдені ґрунтові поховання давньоруської доби.
У наступні роки кількість розкопаних давніх могил збільшилася, були знайдені й залишки язичницьких курганів. Вчені вже давно помітили, що курганні могильники півколом поперезували давній Чернігів.
Окрім того, курганні насипи стояли вздовж великих доріг, що виходили із міста. Зараз важко сказати, щойно знайдені поховання були прив’язані до згаданого «поясу могил» чи до старовинної Любецької дороги. Цікавим спостереженням було те, що курганні поховання, розкопані в цьому місці, є доволі пізніми.
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Можна казати, що чернігівці не одразу стали християнами, принаймні у ХІ ст., а може й на початку ХІІ ст. дехто із них ховав своїх померлих під курганами. Слід зазначити, що хоча поховальний обряд є дуже консервативним елементом матеріальної культури, археологи відзначають його зміни, що відбулися протягом ХІ ст. Спершу зникли трупоспалення – християнство засуджувало такий язичницький обряд, у давні часи вважалося, що спалений небіжчик не зможе воскреснути.
Далі під впливом християнства язичники стали менш «кровожерливими» – у підкурганних захороненнях уже не трапляються залишки тіл людей і тварин, спеціально вбитих для супроводу свого господаря у потойбіччя. Наочним цьому прикладом є курган на виїзді з Седнева, розкопаний за участі автора у 2004 р.: покладений тут небіжчик був багатою людиною, його поховали в «камері» (будиночку мертвих).
У такий спосіб у Х ст. захоронювали знать на Русі та у Скандинавії. Щоправда, багатство зіграло злий жарт із небіжчиком, через кілька десятків років після поховання грабіжники прорили хід до камери й пограбували її. Археологам дісталися тільки глиняний горщик і залізна фібула та ще кілька предметів, які дають змогу датувати поховання серединою ХІ ст. Потім грабіжники розкидали кістки померлого, саме у такому положенні їх «припечатала» до землі стеля камери, що згодом обвалилася. Можливо, в могилі були коштовності, а от чого не було – то це кістяків дружини і коня, які зазвичай знаходять у подібних гробницях.
Врешті від старого язичницького обряду лишилися тільки курганні насипи. Звісна річ, були язичницькі ритуали, що супроводжували поховання в ті часи, гадаю, в них було достатньо містичних дій і слів. Але про них ми нічого не знаємо», – йдеться у повідомлені.
–
