Чернігівщина – унікальний край, багатий на історичні куточки і пам’ятки. А людям хочеться хоч на трішки переключити увагу від трагічних подій сьогодення, бо постійного напруження жодна психіка не витримає.
Зрозуміло, що про далекі подорожі не йдеться, то вже на після війни. Нині цікавинки можна знайти, як кажуть, під боком. Скажімо, в Менській громаді є дуже цікаве село Стольне із неабияким історичним минулим.
За словами Віталія Крутого, директора Менського краєзнавчого музею ім. В.Ф.Покотила, до Стольного навіть розроблений туристичний маршрут, бо в селі є локації, варті уваги.
«Стольне за часів Київської Русі було поселенням. Найбільш видатні пам’ятки, якими вирізняється село – це пам’ятка археології національного значення, так званий Високий городок, і пам’ятка архітектури національного значення – Андріївська церква», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Віталій Крутий.
Він каже, що високий городок – це давньоруська фортеця у Стольному, що розташовується за місцевим парком у найпівнічнішій частині села. Щоправда, до наших днів від Високого городка залишились тільки рови й вали. І то люди, які про них нічого не знають, навіть не звернуть на них уваги. Натомість археологи побачать цю пам’ятку, як кажуть, неозброєним оком.
Примітно, що у Менській громаді – лише дві археологічні пам’ятки національного значення. Одна – у Стольному, інша – у селі Феськівка.
Архітектурна пам’ятка національного значення – Андріївська церква – до наших днів збереглася.
«Поруч із нею поховані родоначальники родини Безбородьків, завдяки яким побудована гімназія вищих наук у Ніжині. До речі, представник цієї родини Олександр Андрійович Безбородько був канцлером при Катерині ІІ, тобто першою людиною в державі після імператриці.
Представники цієї родини дали гроші на відбудову Домницького монастиря, який відбудовував один із головних архітекторів російської імперії. І за такими архітектурними планами побудована й Андріївська церква в селі Стольне. Поруч із нею знаходиться старовинний цвинтар, де є поховання початку ХХ сторіччя. І трішки в хаотичному порядку є склеп Безбородьків та старі гранітні плити. До склепу є вхід, але двері нині зачинені», – розповів Віталій Крутий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пучки, рундук, припинда: в Менській громаді грають у власну інтелектуальну гру (Фото)
Колись у Стольному був палац, навіть більший ніж усім відомий палац у Качанівці.
«На 72 кімнати. В інтернеті можна знайти світлини, який мав вигляд. Під час революції цей палац спалили і розібрали. Нині від нього нічого не залишилося, хіба що декілька цеглин. Також у давнину була оранжерея, де на початку ХІХ сторіччя вирощували навіть банани й ананаси. Є описи цієї оранжереї, точно знаємо, де був вхід до неї. І лимони там росли, яких навіть у Києві не можна було купити. У частині цієї оранжереї нині розміщується стадіон.
Палац палили місцеві люди. Бо під час революції було гасло – смерть палацам! Багато тоді погоріло палаців у нашому краї – у Бігачі, у Волосківцях пізніше був розібраний», – пояснив директор музею.
У Стольному багатьом відоме прізвище Мусіних-Пушкіних.
«Сам Володимир Мусін—Пушкін походив із Ярославської губернії. А від дружини йому у посаг перейшов маєток у Стольному. І він, до речі, був предводителем Сосницького дворянства, до якого належало Стольне, і навіть побудував у Сосниці театр. Він помер у 1918 році в Носівці, як почалася революція. У Стольному він майже не бував, бо родина жила у Санкт-Петербурзі чи у Сосниці, а сюди тільки навідувався.
Нині в селі від Мусіних-Пушкіних залишилася електростанція, яка стоїть біля річки і виконана в архітектурному стилі початку ХХ сторіччя. Також від Мусіних-Пушкіних позалишалися кілька господарських будівель», – розповів Віталій Крутий.
Стольне – це колиска багатьох відомих людей. Наприклад, представників роду Кістяківських.
«Олександр Федорович Кістяківський – відомий правник, так от, його дід Омелян походив саме із Стольного. Йому, до речі, Безбородьки дали вільну, бо він був хорошим господарем. А тоді так просто на волю кріпака не можна було відпустити, не було підстав. І якраз вийшов закон про вільних хліборобів. І завдяки цьому закону його звільнили», – повідомив історик.
Вартий уваги у селі і місцевий парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва, площею завбільшки 11 гектарів зі штучним островом.
«Там ростуть тополі, настільки товсті, що я таких іще ніде й не бачив. Дуби по 300 років є, а також столітні татарські клени. Це ще графські дерева залишилися. Їх садили, ймовірно, за Безбородьків. Звісно, парк уже не той, що був колись, але є на що подивитися», – радить Віталій Крутий.
Є у Стольному й сучасні об’єкти варті уваги, які з’явились завдяки аграрній фірмі «Мелоріка». Це публічний простір із сучасною бібліотекою і конференц-залами. Віталій Крутий запевняє, що навіть у Мені такого немає.
–
Спілкувалась Ірина Осташко
