Про рівень суспільного розвитку свідчить ставлення до тварин навіть у нинішній непростий час, коли в Україні триває війна. Багато чернігівців під час ворожої облоги міста брали чотирилапих улюбленців із собою в укриття, піклувалися про них і намагалися навіть задорого купити корм чи ділилися продуктами, які їли самі.
Утім, ситуація має й інший зворотний бік, коли люди,рятуючись від війни, викидали своїх улюбленців на вулицю, бо для них в автівці не було місця.
У Коропській громаді, що на Чернігівщині, жителів привчають до свідомого й відповідального ставлення до тварин. Зокрема, що це не іграшки, а живі істоти, про яких треба піклуватися, годувати і в разі потреби лікувати. А ще важливо песиків щодня вигулювати. І щоб прогулянки власників собак не псували настрій іншим жителям, у Коропі встановили так звані «собачі вбиральні», тобто баки для відходів життєдіяльності песиків.
«Є люди, які цими баками користуються. А для мене особливо важливо, що діти, які ростуть і ходять до школи, бачать, що така практика є. І вони в перспективі будуть більше всім цим користуватися. І навіть, якщо поїдуть за кордон, чи у велике місто, то скажуть: «Так і у нас, у Коропі, таке є». Для них це не буде дивина, а звична елементарна річ. Мені син підказав таку ідею. Бо вигулював собачку і вступив у «міну». І я скористався його порадою. Тож вирішили замовити такі речі.
Таких баків у нас три в Коропі – в усіх трьох парках і цього для нас достатньо.
До речі, серед жителів нашої громади не було такихлюдей, які сказали б, що це дурниця», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Володимир Куніцин, голова Коропської громади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Літописний Глібль – місто, яке існувало на півдні Чернігівщини
Нині в громаді замахнулися на більш амбітну справу – облаштування притулку для чотирилапих. Не те, щоб у Коропі з бездомними тваринами величезна проблема, але деякі ситуації виникають. До того ж, про собачий притулок у громаді думали давно, щоправда, війна відтермінувала цей процес.
«У Коропі є бездомні собаки: півтора чи два десятки набереться. Й інколи ці собачки збираються у зграї. Є такі випадки, що господар чи господарка песика помирають або вже не мають сил доглядати за твариною. І куди подіти чотирилапого – ніхто не знає. А нині діти пішли до школи, то на шляху їм може трапитися зграя собак. Я навіть бачив, як до жіночки з велосипедом нічийні песики підбігли. І вона велосипедом від них відгороджувалася. То таких ситуацій не повиннобути», – наголошує голова громади.
Д того ж, останнім часом жінки, які підгодовують бродячих собак, почали спонукати Володимира Куніцина до дій.
«Кажуть: «Давайте якось вирішувати цю проблему». То ми знайшли занедбану будівлю на території комунального підприємства, це колишня конюшня. Тамуже почалися роботи. Але ще дуже багато чого треба зробити. Зокрема розчистити територію, підвезти ґрунт. Треба, щоб освітлення було і воду підвести. Тож є чим зайнятися. І ми щоденно там над чимось працюємо– рухаємося вперед. До того ж, дали оголошення на нашому сайті, що хочемо взяти на роботу людину, яка доглядатиме за тваринами», – розповідає очільникгромади.
Поки що приміщення й територію облаштовують власноруч, без будь-якої фінансової підтримки. Зокрема провели суботник, під час якого прибирали територію, і сьогодні небайдужі коропчани працюють на цьому об’єкті. На спонсорську допомогу Володимир Куніцин сподівається в питанні забезпечення собачок кормами, бо їжа тваринам потрібна щоденно. Зрозуміло, що виникатимуть й інші нагальні питання. Тож у цьому знадобиться допомога.
До речі, вакансією доглядальника за тваринами люди потроху цікавляться. Але охочим варто пам’ятати, що це нелегка щодення праця.
Ірина Осташко
Фото – Коропщина спортивна
