Металургійний комбінат «Азовсталь» став символом нинішньої війни та непохитності українських військових у захисті оточеного міста від окупантів. Тож відколи з березня 2022 року Маріуполь був в облозі, єдину можливість доставити українським оборонцям ліки, їжу, зброю і забрати важкопоранених забезпечували гелікоптери.
Перші рази українські льотчики успішно виконали завдання, та з кожним наступним разом робити це було дедалі важче.
Останній успішний авіапрорив на «Азовсталь» здійснив льотчик 12-ї окремої бригади армійської авіації Олександр Шемет разом зі своїм екіпажем.
«Підполковник Олександр Шемет походить із нашого міста Корюківка. Високе звання Героя України він отримав відносно недавно – у квітні минулого року саме за останній успішний авіапрорив на «Азовсталь».
Пілот згадував, що його гелікоптер обстрілював ворожий корабель із моря. Тож гвинтокрил кидало, немов іграшку в повітрі. До того ж тоді всі розуміли, що доля цих польотів залежить не тільки від майстерності пілота чи його досвіду, а й великою мірою від удачі – пощастить повернутися чи ні. Було дуже ризиковано, але все одно льотчик летів. І слава Богу, наш гвинтокрил повернувся з польоту», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначила Катерина Онищук, науковий співробітник Корюківського історичного музею.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Собаче питання: як живуть бездомні тварини в Чернігові та за кордоном (Фото)
Нині в цьому музеї зберігається наколінний планшет Олександра Шемета, яким він користувався під час того знакового польоту. Музейники надзвичайно горді, що мають такий експонат.
Він представлений на виставці, яку відкривали в музеї 24 лютого – до річниці повномасштабного російського вторгнення.
«Цей планшет передав до нашого музею брат пана Олександра. У ньому намальована схема карти польоту за маршрутом Дніпро – Маріуполь. Ми дійсно вважаємо, що це унікальний експонат і пишаємося, що маємо його», – наголошує Катерина Онищук.
За її словами, 24 лютого в музеї згадували не тільки легендарний політ Олександра Шемета, а й торішні події.
«Говорили про особливості окупації в нашій місцевості. Хай би там як, а окупант завжди залишається окупантом. Це проявляється в мародерстві, насильстві, зневазі до місцевого населення. Також згадували, як з’явився наш місцевий мем, що на Корюківщині танки їдуть заднім ходом. І це показали по багатьох телеканалах. Згадували і багато інших подій нашого місцевого значення», – розповіла науковий співробітник Корюківського історичного музею.
–
Ірина Осташко
Фото – Корюківський історичний музей
